ЄС обладнує системою радіаційного моніторингу сховища радіоактивних відходів

У рамках проєкту ЄС «Інтегрована автоматизована система екологічного радіаційного моніторингу на спецкомбінатах Державної корпорації «Українське державне об’єднання «Радон» автоматизовану систему екологічного радіаційного моніторингу було встановлено на 45 сховищах радіоактивних відходів у Києві, Харкові, Дніпрі, Львові та Одесі. Всі вони наразі перебувають під управлінням «Радону». Ця система дозволить здійснювати моніторинг і документування параметрів радіаційної обстановки, допоможе у виявленні радіаційної небезпеки та швидкому реагуванні на неї. Про це повідомляється на сайті Представництва ЄС в Україні.

«І для України, і для ЄС вкрай важливо, щоб  аварійні ситуації на території України швидко виявлялись, щоб реагування на них було швидким і щоб об'єкти поводження з РАВ по всій країні перебували під належним контролем і підтримувались у належному стані. Хотів би підкреслити важливість оснащення України найсучаснішим обладнанням  для виявлення аварійних ситуацій та реагування на них»,- зазначив д-р Ганс ван Вліет, керівник цього проєкту від Європейської Комісії.

Автоматизована система складається з п’яти підсистем екологічного радіаційного моніторингу, які вимірюють рівні радіації та передають результати до головного офісу «Радона» у Києві, де дані обробляються і представляються керівництву «Радона».

 «Нова автоматизована система радіаційного моніторингу забезпечує безпеку населення, довкілля та персоналу «Радона». Вона дає можливість швидкого реагування у разі радіаційних аварій», - сказав Ігор Буксанчук, директор «Радона»

«Створення системи радіаційного моніторингу перебуває в центрі уваги співробітництва ЄС-України у сфері ядерної безпеки. Державне агентство України з управління зоною відчуження дуже вдячне Європейському Союзові за постійну підтримку», -  відмітив Олександр Ковальчук, т.в.о. Голови ДАЗВ.    

«Тепер у розпорядженні державних міжобласних спецкомбінатів «Радона» є багато сучасного обладнання, яке дозволяє їм забезпечувати постійний екологічний моніторинг майбутніх років»,- прокоментував Мартін Пазур, директор компанії Nuvia a.s., виконавця проєкту.

«Радон» – головне державне підприємство, що відповідає за збирання, транспортування, кондиціонування та тимчасове зберігання низькоактивних відходів, не пов’язаних з генерацією електроенергії. Для цієї мети підприємство використовує спецкомбінати в Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Донецьку та Одесі. Через конфлікт на Сході України проєкт ЄС виконувався лише для п’яти з них, за винятком донецького. На підприємствах є приповерхневі сховища для зберігання твердих відходів, сховища колодязного типу для відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання та баки для рідких відходів. Вони розташовані поблизу великих обласних населених пунктів, а сховища Київського спецкомбінату розташовані в межах міста Києва, що надає питанню безпеки населення дуже високої пріоритетності. Крім того, ці підприємства були спроєктовані та введені в експлуатацію за радянських часів, у 1960-1962 рр., обладнання для радіаційного моніторингу було застаріле. Україна має намір вилучити відходи й перемістити їх у місця, де безпеку можна забезпечити більш надійно. Але доти, поки такий складний і вартісний проєкт зможе бути здійснений, майданчики необхідно модернізувати, щоб забезпечити належний захист людей і довкілля від іонізуючого випромінювання.

За об’ємом радіоактивних відходів (близько 3,4 млн м3 станом на жовтень 2018(link is external) р.) Україна посідає друге місце в Європі та четверте у світі. 95% цих відходів утворились унаслідок Чорнобильської аварії.

Джерело:https://eu-ua.org/novyny/yes-obladnuye-systemoyu-radiaciynogo-monitoryngu-shovyshcha-radioaktyvnyh-vidhodiv

Банки міста Краматорська

Розмежування компетенції органів юстиції та інших суб’єктів державної реєстрації щодо юридичних осіб

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» визначає суб’єктів державної реєстрації та розмежовує компетенцію між ними.

З урахуванням компетенції щодо державної реєстрації юридичних осіб, визначеної статтею 1 цього Закону, серед суб’єктів державної реєстрації слід виділити органи юстиції, які реєструють громадські формування; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які забезпечують державну реєстрацію юридичних осіб - релігійних організацій; а також інші суб’єкти, до компетенції яких належить державна реєстрація інших юридичних осіб.

І хоча законодавець чітко визначив коло суб’єктів державної реєстрації юридичних осіб, на практиці все одно виникають питання, хто саме здійснюватиме державну реєстрацію окремих видів юридичних осіб.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону про реєстрацію визначено термін «громадське формування», що вживається у цьому Законі. Так, громадські формування – це політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій.

Серед юридичних осіб при визначенні компетенції органу реєстрації проблемних є два види об’єднань. Таке як садівницькі товариства та громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону, які нерідко плутають з громадськими організаціями, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення яких врегульовано Законом України «Про громадські об’єднання».

Проблематика державної реєстрації садових товариств неодноразово обговорювалась як на законодавчому рівні, так в інформаційному просторі.

Слід нагадати, що поняття садівницького товариства було визначено в Законі СРСР «Про кооперацію в СРСР», відповідно до якого такі товариства були складовою частиною системи кооперації. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про кооперацію» кооперативи та кооперативні об'єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. Водночас статтею 1 Закону України «Про об’єднання громадян», який на той час визначав засади створення та діяльності в тому числі й громадських організацій, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації. Однак, на практиці численна кількість садівницьких товариств була зареєстрована з організаційно-правовою формою «громадська організація», що й стало причиною плутанини заявниками, до якого суб’єкта слід звернутися для проведення реєстраційних дій.

Неоднозначно тлумачать й поняття громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порядок створення та діяльності яких врегульовані Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Згідно статті 1 цього Закону громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об’єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону. Слід зауважити, що поняття «громадське об’єднання» закріплено на законодавчому рівні тільки з 01.01.2013, з введенням в дію Закону України «Про громадські об’єднання», в той час як громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону функціонують відповідно до законодавства, яке чинне з 2000 року.

Також, аналіз засад створення садівницьких товариств та громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, основних завдань їх діяльності свідчить, що такі неприбуткові організації суттєво відрізняються від громадських організацій, що забезпечують здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів фізичних осіб.

Тому, заявникам слід усвідомлювати правові наслідки обрання організаційно-правової форми організації, яку створюють для здійснення запланованої діяльності, з метою подальшого звернення для належного суб’єкта державної реєстрації. Щодо організацій, відомості про які вже містяться у Єдиному державному реєстрі, необхідно враховувати, що юридичні особи самостійно приймають рішення, в якому правовому полі діяти та дотримуватися спеціальних вимог законодавства, передбаченого для окремих видів юридичних осіб. У разі ж виявлення помилок, допущених у відомостях Єдиного державного реєстру, вирішувати це питання у спосіб, передбачений діючим законодавством.

У разі виникнення додаткових питань звертайтесь за телефонами: 0626442500, 0626417446.

Віра Свиридова,

заступник начальника Управління –

начальник відділу державної

реєстрації друкованих засобів масової

інформації та громадських формувань

ШЛЮБ СЬОГОДНІ – ЦЕ ПРОСТО!

         У житті людини багато важливих подій, до яких ми ретельно готуємося, плануємо та від яких ми очікуємо море вражень та емоцій. Цей неповторний день, сповнений найтеплішими почуттями, повинен залишити тільки світлі і радісні спогади.

   І тому наречені День Народження своєї сім’ї не хочуть пов’язувати з бюрократичними моментами, а хочуть поринути у казку з головою.

    Комусь і досі зручно подавати заяву на реєстрацію шлюбу за місяць, і місячний строк витрачати на підготовку до важливої події. А комусь зовсім не хочеться чогось чекати і вже сьогодні хочеться сказати одне одному: «ТАК».

   На жаль далеко не всі знають про існування та переваги сервісу Міністерства юстиції «ШЛЮБ ЗА ДОБУ».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 502-р «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу» у Донецькій області зазначену послугу можливо отримати у містах Бахмуті, Волновасі, Лимані, Маріуполі та Покровську.

Цей сервіс покликаний зробити одруження максимально зручним та комфортним.

Для того, щоб скористатися сервісом з реєстрації шлюбу у скорочені строки, майбутнім нареченим необхідно зробити кілька простих кроків:

Ø Звернутись до організатора державної реєстрації шлюбу, відомості про якого розміщені територіальним органом юстиції на офіційному сайті.

Ø Обрати дату та час для проведення державної реєстрації.

Ø Укласти цивільно-правовий договір про надання послуги.

 Також нареченим необхідно буде надати для підтвердження своєї особи паспорт або паспортний документ.

Іноземці та особи без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні повинні пред’явити паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).

         Пілотний проект «Шлюб за добу» це соціальний проект, направлений на забезпечення реалізації гарантованого державою права на шлюб та  першочергово спрямований на прифронтові регіони. Він, зокрема, спрощує процедуру одруження для українських громадян з тимчасово окупованих територій та учасників бойових дій на сході та забезпечує їх жителів можливістю швидко і зручно, без необхідності їздити кілька разів, отримати легальні українські свідоцтва про одруження.

Сучасні новації спрощують та наближають до населення послуги, передбачені сімейним законодавством.

Інноваційний проект Міністерства юстиції України «Шлюб за добу» гарно зарекомендував себе та виявився досить успішним у Донецькій області, який впевнено крокує, створюючи сім’ї, які є первинним та основним осередком нашого суспільства.

Пориньте у атмосферу гармонії та кохання, подаруйте собі незабутнє весілля та створіть казку власного життя.

Протидія рейдерству в Україні

   Останнім часом в нашій країні спостерігається загострення проблеми незахищеності власників нерухомості та корпоративних прав від злочинних дій, внаслідок яких відповідне майно протиправно переходить під контроль інших осіб.

   Про сутність рейдерства, а також про засоби протидії такому явищу розповідає головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ольга Какауліна.

   Рейдерство – це вилучення майна на нібито правових підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації тощо).

Основними об’єктами рейдерів є, як підприємства аграрного сектору, так і підприємства, що є фінансово не стабільними чи в яких існує конфлікт між власниками.

   Наразі державою забезпечено захист права власності громадян, бізнесу за допомогою певних засобів.

   Так, проведення реєстраційних дій державним реєстратором прав можна зупинити на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомості.

   Також, шанси на оперативне реагування й ефективний захист прав суттєво підвищує сервіс SMS-інформування, адже від швидкості реагування законного власника на захоплення його майна залежить ймовірність повернення вкраденого без втрат. Сервіс інформує власників про зміну статусу об’єктів нерухомого майна в реєстрі, про подання заявок на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомого майна, а також дату і час реєстрації таких заяв.

Крім того, особа, яка вважає, що її право порушено рішеннями, діями або ж бездіяльністю державного реєстратора (зміна власника, перехід корпоративних прав, зміна керівника, реєстрація об’єкту, та інші реєстраційні дії, які можуть означати рейдерство) протягом 60 календарних днів може в позасудовому порядку, а головне безкоштовно, оскаржити такі рішення, дії або бездіяльність до органів юстиції. Такі скарги розглядаються постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом – Антирейдерською комісією. За результатом розгляду комісія може рекомендувати скасувати відповідні реєстраційні дії або запропонувати вжити заходів впливу до державного реєстратора - порушника.

Відповідно до затвердженого Урядом порядку, Міністерством юстиції, здійснюється моніторинг реєстраційних дій в реєстрах та проводяться камеральні перевірки щодо дій державних реєстраторів.

З метою забезпечення додаткових гарантій захисту права власності в Україні 03 жовтня 2019 року прийнято «антирейдерський» закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», розроблений за участю Міністерства юстиції.

   Основні положення закону передбачають припинення діяльності акредитованих суб’єктів – комунальних підприємств, відносно яких Антирейдерською комісією при Міністерстві юстиції розглянуто близько 90% звернень. Законом запроваджується обов’язковість нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав, принцип одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, а також підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур, що значно знизить корупційні ризики.

   Тож сподіваємося, що прийняття даного закону та діючі механізми захисту знизять кількість рейдерських захоплень нерухомості, корпоративних прав, а також витрат громадян, пов’язаних із захистом власності від протиправних посягань.

   При виникненні питань та необхідності отримання більш детальної інформації щодо захисту майнових прав можна звернутися за телефоном (06264) 42481, надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ чи спрямувати його електронною поштою: neruhomist@dn.minjust.gov.ua.

   Юстиція відкрита для людей!

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора

   Законодавче визначення процесу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора знаходить своє відображення в Законах України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Про порядок оскарження у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу інформує Ганна Пилипенко — головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій  області.

 Окрім типового звернення до суду, громадянам надана можливість адміністративного оскарження незаконно проведеної реєстраційної дії, відмови в державній реєстрації, бездіяльності державного реєстратора/суб’єкта державної реєстрації або територіальних органів Міністерства юстиції України.

Визначення належного суб’єкта розгляду скарги залежить від предмету оскарження.

   Так, Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

   Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

   У той же час, якщо скарга буде помилково подана до органу, який не уповноважений її розглядати, цей орган зобов’язаний протягом 5 днів направити таку скаргу за належністю відповідному суб’єкту розгляду скарги, про, що повідомляє скаржника.

   Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено виключно у письмовій формі з урахуванням чітко визначених вимог Законів щодо її оформлення. Недотримання вимог Законів щодо оформлення скарги є прямою підставою для відмови у її задоволенні з формальних підстав.

   Отже, з метою уникнення відмови у задоволенні скарги, через банальну неуважність скаржників під час їх оформлення, Міністерством юстиції України розроблено зразки скарг у сфері державної реєстрації ознайомитись з якими можливо за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/4628.

   Більш того, відтепер всі громадяни можуть подати скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України через Портал державних послуг iGov  https://igov.gov.ua/service/333/general.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

   Розгляд скарг громадян у Донецькій області забезпечує постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області головною метою якої, є захист порушених прав та інтересів у сфері державної реєстрації фізичних та юридичних осіб.

   До того ж, діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

   За результатом розгляду скарги Міністерству юстиції України та його територіальним органам надано широке коло повноважень. Так, Комісія уповноважена скасувати будь-яку незаконну реєстраційну дію чи рішення державного реєстратора тим самим запобігаючи рейдерським захопленням та шахрайським схемам.

   Вищезазначена можливість адміністративного оскарження є запорукою дієвого механізму державного контролю за правомірністю дій державних реєстраторів/суб’єктів державної реєстрації чи територіальних органів Міністерства юстиції України та оперативного відновлення порушених прав скаржників.

   Тож обирати, в який спосіб захистити свої порушені права залежить виключно від Вас!

Більш детальну консультацію з питань оформлення та подачі скарг у сфері державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.

    Юстиція відкрита для людей.

Підстави та порядок зняття арешту з майна

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень, зокрема звернення стягнення майно боржника, тобто арешт майна. Арешт на майно накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

Значна кількість звернень, що надходить до відповідного відділу державної виконавчої служби або до вищого органу (Управління) стосується порядку та підстав зняття арешту з майна боржників, виконавчі провадження відносно яких виконувались на території проведення ООС. На думку громадян (боржників), якщо матеріали виконавчих проваджень з об’єктивних причин залишені на території непідконтрольній українській владі території, останні автоматично звільняються від сплати боргів, а арешти підлягають скасуванню.

Законодавством встановлений вичерпний порядок зняття арешту з майна. Відтак, підставою для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, тобто, погашення боргів у повному обсязі. У всіх інших випадках арешт може бути знятий лише за рішенням суду.

Якщо особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до відповідного суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. За результатами розгляду такого позову, суд виносить відповідну ухвалу, яка є негайною до виконання.

Після набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Для отримання інформації щодо наявних боргів, обтяжень майна, громадянину достатньо звернутись з заявою до відділу державної виконавчої служби за місцем мешкання або до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.  

Актуальна інформація про адреси відділів державної виконавчої служби у Донецькій області розміщена на Офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області також, можливо звернутись за телефонами гарячої лінії Управління: (06264) 42-360, (073) 016-07-00.

Заступник начальника Управління – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бутко Олексій Віталійович

Інтерв'ю із заступником глави Мін'юсту Ольгою Оніщук: Щомісяця ми отримуємо 300 скарг про рейдерські захоплення майна

В Україні хочуть створити "Реєстр жителів" і "Реєстр адрес". Навіщо і хто скористається цими даними

В Україні зростає число шахрайств, пов'язаних із заволодінням нерухомості. Такі дані нещодавно оприлюднила Генеральна прокуратура України. За статистикою правоохоронців, з початку року в країні зареєстровано 1200 таких випадків. У перерахунку виходить, що щомісяця шахраї відбирають або намагаються відібрати в середньому 133 квартири, будинки, земельні ділянки або ж об'єкти комерційної нерухомості. В оновленому Кабінеті міністрів заявили, що готові вжити ряд термінових заходів. Якими вони будуть, як скоро це станеться і як покарають винних – про це в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповіла заступник голови Мін'юсту Ольга Онищук, яка відповідає за сферу держреєстрації. Крім того, як розповіла нам заступник міністра, в країні незабаром можуть з'явитися два абсолютно нових реєстри і перша в країні офіційна карта державних сервісів.

Детальніше за посиланням:

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/zamglavy-minyusta-olga-onishchuk-kazhdyy-mesyac-my-poluchaem-po-300-zhalob-o-reyderskih-zahvatah-imushchestva-bolshinstvo-nasledie-pravil-kotorye-my-menyaem-1354192.html

Нюанси у наданні безоплатної вторинної правової допомоги

Визначення змісту права на безоплатну правову допомогу, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги регулюються Законом України «Про надання безоплатної правової допомоги» від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі по тексту - Закон).

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:

-    особа не належить до жодної з категорій осіб, які відповідно до Закону мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (частина 1 статті 14 цього Закону);

-    особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;

-    вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;

-    особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;

-    особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги (у цьому випадку додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна).

У разі прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги особі роз'яснюють порядок оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Головне територіальне управління юстиції

у Донецькій області