Підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування

Вчора Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону «Про внесення зміни до статті 91 Бюджетного кодексу України щодо підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування», який АМУ пропонувала направити на доопрацювання.

Законопроект, розроблений Національним агентством України з питань державної служби, передбачає доповнення переліку видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (т.зв. ІІ кошик – власні ресурси місцевого самоврядування), видатками на підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування.

На жаль, Національне агентство не врахувало у проекті зауваження Асоціації міст України та Української асоціації районних обласних рад.

Асоціації пропонували внести зміни до статей 88, 89, 90 Бюджетного кодексу, відповідно до яких передбачити фінансування підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування серед видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (т.зв. І кошик – за рахунок закріплених доходів). Це зумовлено тим, що питома вага посадових осіб місцевого самоврядування, які працюють над виконанням делегованих державою повноважень, значно більша тих, які працюють над виконанням власних повноважень місцевого самоврядування. На думку екпертів АМУ, законопроект має передбачати адекватні обсяги фінансування заходів з підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування. Для більшої частини посадових осіб місцевого самоврядування фінансування заходів з підвищення їх кваліфікації має здійснюватись за рахунок коштів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, а для меншої частини – за рахунок коштів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Джерело.

Сайт rada.oporaua.org

Громадянська мережа ОПОРА презентувала сайт rada.oporaua.org, який допоможе громадянам стати більш поінформованими про діяльність парламенту та спростить роботу журналістів у підготовці матеріалів. Захід відбувся 14 жовтня у Креативному просторі «Часопис».

«Через інформаційний портал оприлюднюватимуться матеріали в форматі відкритих даних, що досі не доступно на офіційному сайті Верховної Ради України. Таким чином, кожен зможе отримувати зведену аналітичну інформацію, яка поновлюється в режимі живого часу, а не статичні таблиці чи вордівські документи. Ми також сподіваємось, що сумлінні народні депутати будуть зацікавлені в нашій роботі, а не ігноруватимуть, чи критикуватимуть її. Практика відкритих даних дозволяє системно оцінювати роботу парламентарів», – пояснює координатор виборчих і політичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Сайт rada.oporaua.org пропонує цілий спектр інформації про Верховну Раду:

• У розділі «Статистика» публікуються рейтинги депутатів, «кабінети» обранців з довідковою інформацією, присутністю їх на голосуваннях та на засіданнях профільних комітетів. Також можна переглянути статистику голосувань по фракціях за усі законопроекти ВРУ VII скликання. Завдяки сайту виборці матимуть змогу в автоматичному режимі порівняти сумісність голосування фракцій.
• Журналісти ОПОРИ ретельно стежать за подіями у Верховній Раді і не тільки.  Новини із зали засідань, про роботу комітетів, а також аналітичні звіти ОПОРИ про парламент розміщені у розділі «Читати».
• ОПОРА спільно з «5 каналом» продукують телепрограму «Дорогі депутати». На сайт щотижня додається свіжий випуск передачі. Окрім того, в однойменному розділі сайту також зберігаються фотозвіти конференцій, круглих столів та інших подій, які стосуються питань парламентаризму та роботи ВРУ VII скликання.
• У розділі «Документи» можна ознайомитися з протоколами засідань парламентських комітетів та відповідями на запити ОПОРИ стосовно роботи Верховної Ради.
• Також ОПОРА слідкує за публікаціями народних депутатів у соціальній мережі Twitter, які можна переглянути на сайті.

Rada.oporaua.org стимулюватиме парламентарів до сумлінного виконання обов’язків народного депутата України.

Біометричні паспорта

Уряд затвердив план запровадження електронних паспортів та виділив на його реалізацію до 2016 року 793,3 млн грн.

Відповідне рішення було прийняте на засіданні Кабінету Міністрів 11 вересня 2013 року, зазначається в Інформаційно-аналітичному бюлетні КМУ.

«З метою реалізації цього плану в країні буде створено єдину базу - демографічний реєстр. Для комплексного вирішення питання уряд України виділив до 2016 року 793,3 млн грн», - йдеться у повідомленні.

Паспорт нового покоління міститиме безконтактний чип з особистою інформацією. Закордонний паспорт нового зразка буде виконано у формі книжечки, у правому форзаці документа розташовуватиметься безконтактний електронний носій.

Крім того, біометричний паспорт міститиме два види даних: основні й додаткові. До основних відносяться докладна інформація про людину - оцифрована фотографія особи, оцифрований підпис, прізвище, ім'я, дата народження. Додаткові відомості - це відбитки пальців.

Цивільні паспорти оформлятимуться з моменту народження та підлягатимуть обміну кожні 10 років. Строки оформлення залишаються колишніми - до 30 днів. Заміна «старого» паспорта на новий - біометричний - буде добровільною. За попередніми оцінками, вартість нового паспорта становитиме 350 грн.

Варто зазначити, що відповідно до програми зі спрощення візового режиму з ЄС, для українців безвізове перетинання кордону буде можливим тільки за наявності біометричного документа.

Джерело

Доповідь про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні за 2013 рік

Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації подало на розгляд Кабінету Міністрів проект Доповіді про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні за 2013 рік. Про це повідомив Голова Держінформнауки Володимир Семиноженко.

За його словами, проект Доповіді уже пройшов громадське обговорення, а після схвалення Урядом документ буде внесений на розгляд Верховної Ради. На переконання Голови Держінформнауки, така процедура є позитивним прикладом відкритості та прозорості влади, практичної реалізації принципу партнерства та рівності усіх основних суб’єктів державної політики розвитку інформаційного суспільства та інформатизації.

«Згідно із Законом України «Про національну програму інформатизації» Доповідь про стан інформатизації готується вже 15 років поспіль - починаючи із 1998 року», - сказав В.Семиноженко.

Він зазначив, що метою Доповіді є інформування громадян, органів влади, суб’єктів господарювання та міжнародних організацій про стан, тенденції та перспективи розвитку інформаційного суспільства та інформатизації в Україні, основні проблеми в цій сфері та шляхи їх вирішення.

У Доповіді розглядаються результати аналізу поточного рівня розвитку інформаційного суспільства в світі та в Україні, ключові проблемні питання цієї сфери та пропонуються можливі підходи та шляхи їх розв’язання, що ґрунтуються на широкому статистичному матеріалі та результатах досліджень, проведених Держінформнауки спільно з підприємствами, компаніями, громадськими організаціями та фахівцями сфери інформаційних технологій.

«Доповідь – це так звана оцінка стану інформатизації та дій влади, а також це основа державної політики розвитку інформаційного суспільства, майбутніх рішень і контролю громадськості за діяльністю влади», - наголосив В.Семиноженко.

Згідно з проектом Доповіді, зазначив Голова Держінформнауки, звітний період (серпень 2012 р. - серпень 2013 р.) характеризується, насамперед, продовженням зростання впливу інформаційних технологій на всі сфери життєдіяльності людини, суспільства та економіки, посиленням динаміки, масштабів та глибини IT-процесів.

Вплив інформаційних технологій все більше поширюється і на адміністративні реформи, свідченням чого є, наприклад, широке запровадження в Україні систем електронного урядування, пошук новітніх методів ефективного управління цими процесами.

Крім того, підкреслив В.Семиноженко, дедалі більше зростають фактори забезпечення національної та міжнародної безпеки, конкурентоспроможності, сталого соціально-економічного розвитку країн за рахунок використання ІТ.

«Інформаційні технології, розвиваються випереджаючими темпами, але вони поки що суттєво відстають від темпів розвитку провідних країн світу», - зазначив Голова Держіфнормнауки.

Він додав, що при підготовці проекту Доповіді були використані результати експертних оцінок провідних фахівців, статистичних спостережень та аналітичних досліджень відомих міжнародних організацій, Держстату, консалтингових компаній, маркетингових досліджень учасників ІТ-ринку, опитувань органів влади.

Публічні бібліотеки - мости до електронного урядування (+плейлист)