Законодавчі ініціативи щодо захисту прав українських дітей

Законодавчі ініціативи щодо захисту прав українських дітей - Законопроекти 8294, 8295 та 8296, які вже прийнято ВР у першому читанні і саме зараз допрацьовуються в комітетах з урахуванням зауважень колег у сесійній залі та громадськості.

Джерело: Міністерство юстиції

Як переселенцям реалізувати право на об’єднання громадян

Тимчасова окупація Криму та Севастополя, бойові дії в окремих районах Донецької та Луганської областей стали серйозним випробуванням для України та її громадян. Ці загрозливі події, серед іншого, спричинили небувалу для нашої країни вимушену внутрішню міграцію. Значна кількість людей змінили місце проживання та праці. На сьогодні за даними Мінсоцполітики обліковано майже півтора мільйони переселенців.  

Відповідно у національному законодавстві з’явилося поняття внутрішньо переміщеної особи, почала формуватися правова база щодо прав, обов’язків та пільг такої особи.

Хто є внутрішньо переміщеною особою?

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Наразі законодавство у сфері реалізації права громадян на об'єднання не передбачає будь-яких обмежень на таке право за ознакою внутрішньо переміщених осіб.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Відмінність полягає в тому, що засновниками та членами (учасниками) громадської організації є лише фізичні особи, а громадська спілка утворюється юридичними особами приватного права, а членами (учасниками) після державної реєстрації можуть стати також і фізичні особи. Кількість засновників не може бути менше 2 осіб.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статтями 7-8 зазначеного закону передбачено, що засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.

Членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, 

можуть  бути вищевказані особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, 

дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених Законом 

України «Про молодіжні та дитячі громадські організації».

З об’єктивних причин підконтрольна Україні частина Донецької області є лідером за кількістю прийнятих переселенців (понад 500 тисяч), на другому-третьому  місцях Луганська та Харківська області.

Незважаючи на суспільно-політичну ситуацію, в Донецькій області активно створюються та розвиваються інститути громадянського суспільства, зокрема, у 2016-2017 роках та протягом поточного періоду 2018 року зареєстровано створення понад 500 громадських об’єднань та понад 130 організацій політичних партій.   

Значна кількість зареєстрованих протягом цього періоду громадських організацій зазначили у напрямах своєї діяльності сприяння захисту прав внутрішньо переміщених осіб, наприклад, ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЕРЛАЙТ. МИ РАЗОМ» (місто Костянтинівка), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКИХ ІНІЦІАТИВ «СУСПІЛЬНИЙ ВИМІР» (місто Слов’янськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПАТРІОТИ УКРАЇНСЬКОГО ДОНБАСУ» (місто Покровськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СИНЕРГІЯ МІСТА» (місто Краматорськ).

Крім цього, з початку збройного конфлікту на Сході України у Донецькій області зареєстровано декілька громадських організацій, які, як вбачається з їх назв, займаються переважно питаннями захисту переселенців, це: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЗАХИСТ ПРАВ ТА СВОБОД ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ «ПРАВО НА ЖИТТЯ» (місто Слов'янськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СОЮЗ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ «ПРОМІНЬ НАДІЇ» (смт. Ярова Лиманського району), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ОБ’ЄДНАННЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ДОНБАСУ» (місто Маріуполь).

Процедура реєстрації громадської організації є досить простою та проводиться в декілька етапів.

По-перше, треба провести установчі збори засновників, на яких прийняті всі важливі рішення та затвердити статут організації.

По-друге, підготувати пакет документів, який включає в себе заяву про державну реєстрацію встановленої форми, протокол установчих зборів засновників, реєстр присутніх, статут, відомості про керівні органи та відомості про уповноважену особу для здійснення реєстраційних дій.

По-третє, подати підписані документи для державної реєстрації.

Єдиним суб’єктом державної реєстрації громадських організацій у Донецькій області є Головне територіальне управління юстиції (місто Краматорськ).

При цьому подати документи для державної реєстрації можливо в кожному місті обласного значення та районі області. Прийом та видачу документів у сфері державної реєстрації громадських об’єднань забезпечують державні реєстратори управління юстиції, адміністратори 25 центрів надання адміністративних послуг, працівники 2 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, є можливість надіслати документи поштовим відправленням.

Допомогу щодо оформлення документів надають місцеві центри та 17 бюро правової допомоги.

Крім цього, в процесі підготовки документів в пригоді стане Он-лайн будинок юстиції - електронний сервіс Мін’юсту (https://online.minjust.gov.ua), завдяки якому є можливість завантажити зразки необхідних документів, а після їх оформлення передати на попередню перевірку державними реєстраторами.

Ознайомитись з переліком зареєстрованих громадських об’єднань в розрізі кожного регіону та навіть адміністративно-територіальної одиниці, а також за іншими критеріями можна шляхом безкоштовного доступу до Реєстру громадських об’єднань (http://rgo.informjust.ua/).

Також на сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (http://justice-dn.gov.ua/) щотижня розміщується інформація про прийняті рішення з питань державної реєстрації.

Підсумовуючи, слід зазначити, що Україна вживає всіх можливих заходів щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Отже, внутрішньо переміщені особи з метою захисту своїх прав та задоволення власних інтересів можуть бути як засновниками громадської організації, так і приєднатись до вже існуючих організацій.

Ольга Кузьменко,

заступник начальника відділу державної

реєстрації друкованих засобів масової

інформації та громадських формувань

Управління державної реєстрації

Обираємо найменування громадського об’єднання

Реєстрація громадської організації процес не складний, але потребує певної уважності та відповідальності  громадських активістів. Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Марія Темчишина консультує, як правильно обрати назву громадського об’єднання:

Для назви громадського об’єднання використовується, звичайно, українська мова. Перша частина назви загальна: «Громадська організація», якщо засновниками є фізичні особи, або «Громадська спілка», якщо засновниками є юридичні особи. І нічого іншого, так вимагає закон.

Друга частина – власна назва, яку індивідуально обирають майбутні громадські діячі. Звертаю увагу: вона має бути унікальною, не тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об’єднань на території України. Перевірити, чи «зайнята» бажана назва, можна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у Реєстрі громадських об’єднань, доступи до яких в інтернет-просторі безкоштовні. Раджу не обмежуватись стандартними найменуваннями. Наприклад, в Донецькій області винахідливі громадяни створили та зареєстрували «Громадську організацію «Студія розвитку особистості та неформальної освіти «Талантаун», «Громадську організацію «Фріфілмерз».

Необхідно знати, що законодавство нашої держави не дозволяє використовувати найменування органів державної влади та місцевого самоврядування, історичні державні найменування, символіку комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів.  Обмежене використання і  розділових знаків та символів, популярних хештегів, тому «Громадську організацію «#ЗаМир» зареєструвати неможливо. Можна закликати назвою до дій, як зробили жителі Маріуполя, створивши «Громадську організацію «Центр громадської допомоги «Дій!».

Ім’я чи псевдонім фізичної особи включається в назву громадського об’єднання лише за попередньою письмовою згодою. Таку згоду, наприклад,  надала засновникам «Громадської організації «Фонд Лілії Української» відома волонтерка Болбат Лілія.

Найменування може містити інформацію про статус громадського об’єднання («дитяче», «молодіжне», «всеукраїнське» та його вид («екологічне», «правозахисне»). Дозволяється додати власну назву її перекладом на іноземну мову або мову національної меншини.

Звертаю увагу, що зазначені правила діють з початку 2013 року. Якщо громадська організація створена раніше, закон не вимагає змінювати її найменування. Якщо ж засновникам  назва виглядає несучасною, у них виникло  бажання  зробити «ребрендінг» свого об’єднання, то на засіданні вищого органу управління можна прийняти рішення про зміну найменування з додержанням викладених мною вимог законодавства.

В обласній юстиції працює безкоштовна «гаряча лінія», яка надає безкоштовні консультації з питань реєстрації громадських організацій: (06264) 4 25 00, (06264) 1 74 46. На нашому веб-сайті можна отримати зразки необхідних документів, звертайтесь.   Юстиція відкрита для людей!

Відновлена робота антирейдерських аграрних штабів

 За ініціативою Міністерства юстиції уряд відновив роботу антирейдерських аграрних штабів.

   Такий штаб працює з серпня 2017 року при Донецькій обласній державній адміністрації.

   Всім, у кого виникають питання, пов’язані із орендою землі, користуванням земельними ділянками, захистом будь-яких майнових прав, пропонуємо звертатись за допомогою до штабу: телефон (06264) 2-01-21,         e-mail: apr.d@dn.gov.ua.

   Якщо необхідне роз’яснення, які правила сучасний закон встановлює для земельних відносин, телефонуйте до спеціалістів юстиції:  (06264) 4-24-81.

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по аліментам

З лютого 2018 року значно активізувалися зусилля державних виконавців по стягненню заборгованості по аліментам.

В області працює регіональний штаб по контролю за стягненням аліментів і мобільні групи. Вдалося стягнути з неплатників аліментів близько  61 мільйону гривень для 35 тисяч маленьких українців.

Всі, кого турбує питання стягнення аліментів, звертайтеся на «гарячу лінію» 073 016 07 00 чи до керівників відділів державної виконавчої служби.

Увагу по вирішенню Вашого питання гарантуємо.

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

До уваги громадян! Спрощена процедура державної реєстрації речових прав, у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів

На жаль, документи мають властивість губитися, вони можуть бути пошкоджені або навіть викрадені.  Важливо пам’ятати: втрата документа не тягне за собою втрату права власності.

Так, з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. №925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки», затвердженні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р.  №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Порядок), згідно з якими спрощена процедура державної реєстрації прав на земельну ділянку та державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р., у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів.

Нова редакція пункту 53 Порядку, встановлює,  що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Зазначені зміни позбавляють громадян обов’язку подавати для державної реєстрації права власності копію примірника втраченого чи зіпсованого правовстановлюючого документа. Відтепер, державний реєстратор самостійно використовує відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, для проведення відповідної державної реєстрації права власності.

Такі зміни спрямовані на поліпшення для громадян можливості зареєструвати своє право власності, у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів.  

                                                                Відділ взаємодії з суб’єктами державної  реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів  управління державної реєстрації   Головного  територіального управління  юстиції у Донецькій області

Вдосконалено правовий режим діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю

Сьогодні, товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш поширеною організаційно-правовою формою для малого та середнього бізнесу. Що стосується товариства з додатковою відповідальністю, слід відмітити, що ця форма є набагато менш поширеною, оскільки забезпечують своїм учасникам менш привабливий режим, який передбачає накладення на них додаткової відповідальності за можливі борги товариства при ліквідації.

Чинне законодавство, яким регулюється діяльність товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - товариства), складається з положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», є суперечливим,  фрагментарним та таким, що не відповідає сучасним вимогам щодо гнучкості та ефективності регулювання. 

Серед недоліків чинного законодавства слід відзначити наступні.

Права учасників товариств або не закріплені належним чином, або позбавлені механізмів реалізації та захисту.

Так, учасникам товариства не гарантується доступ до фінансових документів товариства, що позбавляє їх можливості вчасно виявити порушення своїх прав та зібрати необхідні докази для отримання судового захисту.  

Невизначеність правового механізму виключення учасника з товариства призводить до зловживання цим правом з боку інших учасників, створення атмосфери недовіри та інтриг між учасниками.

  Відсутність механізму вчинення правочинів із заінтересованістю призводить до вилучення прибутків товариств та інвестованих учасниками коштів недобросовісними менеджерами або контролюючими учасниками, формування атмосфери взаємної недовіри між учасниками та виведення активів при перших ознаках фінансових проблем та позбавлення кредиторів будь-яких шансів отримати навіть часткове задоволення своїх вимог.

Ці та інші вади у регулюванні товариств з обмеженою відповідальністю стримують розвиток малого та середнього бізнесу, призводять до руйнування життєздатних підприємств у випадках відносно незначних конфліктів між учасниками, перехоплення контролю та незаконного вилучення активів, пригнічують розвиток підприємництва та інвестиційні процеси.

Тому, з метою вдосконалення регулювання відносин, які пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю наразі Верховною Радою України 06.02. 2018  прийнято Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон), який набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування, а саме 17.06.2018 (крім частини другої статті 23 цього Закону щодо деяких питань спадкування частки учасника товариства, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 17.06.2019). 

Прийнятий Закон містить положення суттєво відмінні та доволі прогресивні в порівнянні з тими, що закріпленні Законом України «Про господарські товариства», зокрема відповідно до нового Закону, кількісний склад учасників товариства не буде обмежуватись. Законом вводяться нові поняття, такі як «корпоративний договір» та «безвідклична довіреність», а також інші  самі актуальніші зміни, про які буде згадано нижче.

Так, Законом суттєво зменшується обов’язковий перелік відомостей, що зазначаються в статуті і, фактично, ці питання передаються на вирішення учасників-засновників. Більше не потрібно зазначати в статуті перелік учасників, їх персональні дані, розмір статутного капіталу, розмір часток учасників. Відомостями, які обов’язково повинні зазначатись в статуті є лише: 1) найменування товариства;

 2) органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;

 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Також зменшується строк на внесення вкладу учасниками товариства у зв’язку із створенням товариства з 1 року до 6 місяців, з дати державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом.

Встановлюється новий порядок виходу учасника з товариства. Так, учасник товариства частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків  може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших  учасників. Що стосується учасника товариства, частка якого у статутному капіталі становить 50 або більше відсотків, то такий учасник може вийти з товариства за згодою інших  учасників товариства.

Серед іншого нормами нового Закону передбачається можливість скликання загальних зборів учасників  з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради та на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу.

Тож сподіваємося, що прийнятий Закон та зміни, які ним передбачені позитивно вплинуть на бізнес та значно покращать  умови діяльності товариств.

Головний спеціаліст відділу

взаємодії з суб’єктами державної

та підвищення кваліфікації державних

реєстраторів Управління державної

реєстрації Головного територіального

управління юстиції у Донецькій

області  Кулакова Т.Ю.