Інформація про підсумки діяльності Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за деякими напрямками за 5 місяців 2017 року




Прес-конференція 08.06.2017 (виступ в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Павлової О.В.)


        Головні територіальні управління юстиції в областях мають досить широке коло повноважень і функцій, направлених на реалізацію державної правової політики. На сьогоднішній зустрічі зосереджусь на тих напрямках діяльності, які безпосередньо торкаються прав та законних інтересів жителів Донецької області.

Організація виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)
        В області працює 26  відділів державної виконавчої служби,  267  державних виконавців яких примусово виконують рішення судів та інших органів чи посадових осіб. В середньому державний виконавець має навантаження близько 186 виконавчих проваджень в місяць, що є одним із самих високих показників в Україні. Неможна не визнати негативний вплив на результативність виконання рішень наявність в області частини території, яка не контролюється українською владою, і на якій неможливе проведення виконавчих дій. Складається ситуація, коли боржник має майнові активи, наприклад, в Донецьку, а фактично накласти на них стягнення не убачається можливим.
       За 5 місяців поточного року відділами державної виконавчої служби області  завершено 68 471 виконавчих провадження  на суму 1 039 606 087 грн.
          Боржник за виконавчим провадженням – це особа, яка добровільно не виконала рішення суду. За організацію примусового виконання з нього крім суми боргу стягується ще і виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За 5 місяців державні виконавці області стягнули  близько 10 млн. виконавчого збору, які перераховані до Державного бюджету.
       В поточному році область повною мірою долучилась до реалізації арештованого майна боржників шляхом проведення електронних торгів Державним підприємство «СЕТАМ». Протягом 5 місяців 2017 року реалізовано 186 лотів на суму близько 8 млн. грн.

Державна реєстрація актів цивільного стану
Одна із функцій Головного територіального управління юстиції – організація проведення в області державної реєстрації актів цивільного стану. Що тут цікавого? Продовжується пілотний проект «Шлюб за добу». З 20 квітня 2017 року долучилось місто Бахмут, в якому скороченою процедурою реєстрації шлюбу вже скористались 19 пар.  За кількістю зареєстрованих шлюбів у рамках пілотного проекту місто Маріуполь є третім містом після Києва та Одеси (за 5 місяців поточного року 399 шлюбів, за 2016 рік – 744).
В 2017 році реалізовується і пілотний проект щодо видачі свідоцтва про народження у закладах охорони здоров’я, де приймаються пологи. В ньому приймають участь всі відділи ДРАЦС, які працюють в населених пунктах, де є пологові  будинки чи пологові відділення. За 5 місяців 2017 року зазначеною послугою скористалося 1 543 особи. Фактично, майже кожне 3-те свідоцтво про народження батьки отримують, не виходячи з медичного закладу. Найбільшу кількість документів про народження видано у пологовому відділенні міської лікарні №1 міста Краматорська (5 місяців 2017 року – 259, 2016 рік – 464).
Тривалий час громадянам України щоб мати можливість використати на  території іншої держави свій документ, наприклад, свідоцтво про народження, було необхідно поїхати до Києва для засвідчення такого документу у Міністерстві юстиції. З 2015 року Міністерством юстиції впроваджена можливість подачі документів для легалізації через відділи державної реєстрації актів цивільного стану на місцях. І отримати документ з проставленим апостилем – штампом, який підтверджує дійсність та автентичність документу для органів іноземних держав, теж у відділі державної реєстрації актів цивільного стану без відвідування Міністерства юстиції. В теперішній час в  Донецькій області послугу з прийому та видачі документів для проставлення апостиля надають  9 відділів державної реєстрації актів цивільного стану. За 5 місяців 2017 року ними прийнято 744 документи для проставлення апостиля. Незважаючи на край обмежене бюджетне фінансування Головне територіальне управління юстиції  в травні придбало необхідне обладнання для відділів ДРАЦС з метою запровадження цієї послуги у всіх містах та районних центрах Донецької області. Направили звернення до Міністерства юстиції про включення всіх наших відділів до участі в проекті.

         Життя в сфері державної реєстрації актів цивільного стану дійсно не стоїть на місті. Впроваджується проект Міністерства юстиції «Онлайн будинок юстиції». В чому його суть? Через цей сервіс, в який зайти можливо і на веб-сайті Міністерства юстиції, і на веб-сайті, наприклад, Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, можна замовити отримання документів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану: свідоцтва про народження, шлюб чи розірвання шлюбу, свідоцтва про смерть, а також витягів з державних реєстрів з цих питань. При цьому відділ ДРАЦС, в який зручно звернутись, день та час прийому обирає сам громадянин.
 
Організація роботи установ нотаріату, перевірка їх діяльності
      В теперішній час в області функціонує 60 державних нотаріальних контор, в яких прийом громадян проводять 74 нотаріуса.  В зв’язку із проведенням АТО фактично припинили діяльність 13 держнотконтор у зв’язку із відсутністю в них працюючих нотаріусів, які б могли забезпечити  їх переміщення. Приватних нотаріусів в області фактично працює 130. На протязі 2017 року можна констатувати, що тенденція припинення діяльності приватними нотаріусами в області призупинилась.
      Відповідно до чинного законодавства в теперішній час ніяких відмінностей в компетенції приватних та державних нотаріусів немає. Різниця існує в порядку оплати вчинення нотаріальних дій. Державні нотаріуси за вчинення нотаріальної дії справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. На цей час такі розміри встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 із змінами та доповненнями. Наприклад, за посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку чи квартири справляється державне мито в розмірі 1 відсотка суми договору. Практично у всіх випадках звернення до нотаріусів стає необхідним отримати ще і додаткові правові послуги, наприклад, роз’яснення чинного законодавства, допомогу у складення заяви чи проекту угоду тощо. Такі послуги оплачуються додатково за тарифами, встановленими Головним територіальним управлінням юстиції. В нашій області ми переглядали такі тарифи з початку року. Відповідний наказ розміщений на веб-сайті управління для загального доступу.
         Приватні ж нотаріуси за вчинення  нотаріальних  дій  справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом  та громадянином або юридичною особою.  Оплата додаткових послуг правового  характеру,  що  надаються приватними нотаріусами і не належать  до  вчинюваної  нотаріальної дії, провадиться теж  за домовленістю сторін.  Приватний  нотаріус  сплачує  податки, встановлені Податковим кодексом України
          Доцільно відмітити, що нотаріальні дії, пов’язані із майном, яке знаходиться на тимчасово неконтрольованій українською владою території, можна вчинити у будь-якого нотаріуса України. Таке ж правило застосовується і для оформлення спадщини та спадкових прав.
Головним територіальним управлінням юстиції проводяться перевірки як державних нотаріальних контор, так і приватних нотаріусів, в ході яких з’ясовуються, чи належним чином організований прийом громадян, чи дотримується нотаріус встановлених правил для вчинення нотаріальних дій, чи правильно він стягує з громадян державне мито та плату за додаткові послуги, не пов’язані безпосередньо з нотаріальними діями ( за 5 місяців 2017 року здійснено 34 перевірки). При виявленні недоліків та порушень призупиняється діяльність приватних нотаріусів для підвищення кваліфікації, державні нотаріуси притягаються до дисциплінарної відповідальності.

Система безоплатної правової допомоги
 В Україні діє 550 точок доступу до безоплатної правової допомоги:
23 регіональних центри (з 1 січня 2013 року)
96 місцевих центрів (з 1 липня 2015 року)
431 бюро правової допомоги (з 1 вересня 2016 року).
В Донецькій області працює 2 місцевих центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Краматорську та Маріуполі.
Бюро правової допомоги створені у містах Добропілля, Дружківка, Бахмут, Костянтинівка, Лиман, Слов’янськ, Торецьк, Авдіївка, Волноваха, Вугледар, Курахове, Покровськ, Селидове, працюють також Нікольське, Великоновосілківське та Мангушське бюро правової допомоги. В цих бюро кожен може отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, отримати допомогу в складанні заяв, скарг, інших документів правового характеру.
Місцеві центри надають вторинну правову допомогу. Така допомога включає захист, представництво інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Центри фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, інших не заборонених законодавством джерел.
Право на «безоплатного адвоката» мають не всі.  Особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт, які вважаються затриманими за кримінальне правопорушення, відносно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мають право на безоплатний  захист.
В інших випадках, не пов’язаних з кримінальним судочинством, на безоплатне представництво в судах мають змогу претендувати особи, якщо їх середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. Без майнового цензу така правова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, ветеранам  війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особам, які належать до числа жертв нацистських переслідувань. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів,  мають право на всі види правових послуг.
В теперішній час відбувається зміна керівника Координаційного центру з надання правової допомоги. Незважаючи на те, що відповідно до чинного законодавства Державний секретар Міністерства юстиції має повне право самостійно призначити кандидата на цю посаду, як це робилося раніше, було прийняте рішення провести публічний консультативний конкурсний відбір. До проведення конкурсу в якості членів конкурсної комісії залучили представників громадянського сектору. До спостереження за конкурсом долучили всіх, хто висловив таке бажання, з представників громадянського суспільства та наших міжнародних партнерів. Конкурс транслювався у прямому ефірі в мережі Інтернет. Конкурсна комісія за підсумками співбесід обрала 2 фіналістів, які були рекомендовані Державному секретарю для призначення.  І саме держсекретар, як це і передбачено законом, обрав кандидата на цю посаду. З цього приводу за участю працівників системи безоплатної правової допомоги, деяких громадських об’єднань почалися акції протесту проти рішення конкурсної комісії, маніпуляції щодо планів Мінюсту відносно системи безоплатної правової допомоги. 6 червня Міністр юстиції провів відео конференцію, на якій наголосив на принциповій позиції щодо незалежності системи безоплатної правової допомоги, передачі управлінських і фінансових повноважень на рівень регіонів, напрацювання спільно з колективом безоплатної правової допомоги концепції реформування БПД щодо забезпечення її  більшої самостійності й незалежності, об’єктивної оцінки ефективності й якості надання правових послуг. Призначення керівника Координаційного центру відкладено для проведення протягом тижня консультацій з представниками системи безоплатної правової допомоги та громадськості.

Методичне керівництво правовою роботою
                 В органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах та організаціях забезпечення правильного застосування та неухильного дотримання законодавства покладено на юридичні служби. Методичне керівництво правовою роботою здійснюють Головні територіальні управління юстиції в областях. З метою дослідження стану такої роботи Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області за 5 місяців поточного року здійснено 13 перевірок. З метою підвищення рівня кваліфікації працівників юридичних служб проведено 17 стажувань, 4 семінари. Проблемні питання, які виникають в роботі юрисконсультів, обговорені  на  4 засіданнях «круглого столу».

Організація  правоосвітньої роботи
 З метою підвищення рівня і якості правовиховної роботи в минулому році запроваджена реалізація соціально-правових проектів як новітніх форм організації правоосвітніх заходів. У жовтні 2016 року серед загальноосвітніх навчальних закладів Донецької області впроваджений огляд-конкурс соціально-правових проектів «Скажи «ні» пияцтву та тютюнопалінню». У   закону та суспільства наркоманії впроваджений у професійно-технічних навчальних закладах.
Основною метою впровадження подібних проектів є виховання у підростаючого покоління свідомого відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, закріпленої статтею 3 Конституції України, запобігання правопорушенням, пов’язаним із вживанням алкоголю, тютюну або наркотиків у підлітковому середовищі. Участь у зазначених проектах сприяє популяризації здорового способу життя, формування у учнів правової  культури, поваги до права, гуманістичних правових ідей, сприяння подоланню правового нігілізму, підвищення правоосвітнього рівня учнів, формування високої правосвідомості і правової культури учасників навчально-виховного процесу.

З питань державної реєстрації  нормативно – правових актів
Одним із напрямків в роботі Головного територіального управління юстиції у Донецькій області є також здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та мають міжвідомчий характер.
Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його положенням чинному та міжнародному законодавству та прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта.
У зв’язку із процесами реформування в системі органів юстиції, з 01 травня 2016 року, державну реєстрацію нормативно-правових актів в нашому регіоні здійснює Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області.
На сьогодні до переліку суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні, включено 134 органи виконавчої влади серед яких: Донецька обласна державна адміністрація, обласна військово-цивільна адміністрація, Мар'їнська, Тельманівська, Ясинуватська районні військово-цивільні адміністрації, районні державні адміністрації регіону та їх структурні підрозділи.
На державну реєстрацію до Головного управління подано 108 нормативно-правових актів органів виконавчої влади, з яких зареєстровано 99. Щодо 6 актів, поданих на державну реєстрацію, прийнято рішення про повернення без державної реєстрації для доопрацювання. Відмовлено в державній реєстрації 2 нормативно-правових актів.



 

Визнання особи безвісно відсутньою або померлою



Наше життя неможливо передбачити, особливо в період проведення на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції, і тому трапляються ситуації, коли люди пропадають безвісті, по різним на те причинам. Тривала відсутність фізичної особи в місці її проживання може мати ряд негативних наслідків як для інших осіб (родичів), так і для майна самої фізичної особи.
Спробуємо з’ясувати, що потрібно робити, куди звертатися аби визнати особу безвісно відсутньою або оголосити померлою.
Слід наголосити, що визнання особи безвісно відсутньою або померлою можливо лише на підставі рішення суду.
Для визнання особи безвісно відсутньою повинні бути наявними певні умови: 1)відсутність протягом одного року в місці постійного проживання фізичної особи; 2)відсутність відомостей в місці такого проживання про фізичну особу протягом року; 3)неможливість установлення місця перебування фізичної особи.
Оголошення особи померлою можливе, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Якщо особа пропала за обставин, що загрожували їй смертю чи є підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців. У разі, коли особа зникла під час воєнних дій її може бути оголошено померлою не раніш, ніж через два роки з дня закінчення воєнних дій
Для визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, необхідно подати письмову заяву до суду на вибір: за місцем проживання заявника; за останнім відомим місцем проживання (перебування) особи, місцеперебування якої невідоме; за місцезнаходженням її майна.
В заяві повинно бути зазначено: 1) для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; 2) обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі; 3) обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи реєстрації актів цивільного стану видають його родичам свідоцтво про смерть. Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в законну силу цього рішення. Якщо особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю (є підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку чи у зв'язку з воєнними діями), може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Спадкоємці особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відділ судової роботи та
міжнародного співробітництва
Головного територіального управління
юстиції у Донецькій області

Оплата послуг нотаріусів Донецької області!

    Досить актуальними в умовах складної економічної ситуації є питання оплати послуг нотаріуса, на яке нашим читачам надає роз’яснення заступник начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Володимир Дундар.
   Цілком природно, що при виборі нотаріуса Ви будете оцінювати дві важливі складові – тривалість виконання надаваних послуг та їх вартість. Клієнт, який звертається до нотаріуса, насамперед хоче отримати нотаріальні послуги за оптимальними тарифами, та час оформлення документа має бути якомога коротшим. Звісно кожна людина рахує свої гроші та цінує свій час. Якщо тривалість виконання нотаріальних послуг насамперед залежить від угод, які будуть укладатися. Тоді як під оплатою слід розуміти, на відміну повноважень приватних і державних нотаріусів, які є ідентичними, оплата вчинюваних ними дій відрізняється, тому обізнаність в цьому питанні при зверненні до нотаріуса буде доцільною. Приписами статті 31 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою, але розмір такої плати не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії, в той час як державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито в розмірах, встановлених законодавством.
   Додатково, крім оплати за вчинення нотаріальних дій, нотаріуси надають додаткові платні послуги правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуги технічного характеру, за які справляється окрема плата. Розмір оплати за послуг державних нотаріусів встановлюється відповідно до Тарифів, які затверджується наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, послуг приватних нотаріусів – за домовленістю.
   Розмір та порядок сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами, врегульований Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», який прийнятий ще у 1993 році. Також, цим порядком визначені категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита. Кожен громадянин має змогу ознайомитися з витягами з закону щодо розмірів ставок державного мита на інформаційних стендах державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів. Порядок надання додаткових платних послуги правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру чітко визначений у Положенні, яке затверджено головним управлінням, в якому зазначено, що перед наданням правової допомоги та послуг технічного характеру державний нотаріус зобов’язаний надати роз’яснення щодо умов їх оплати. Крім того, порядком визначено категорії осіб які звільняються від їх сплати.
Хотілось би звернути увагу, що з 01 січня 2016 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
   Зміни полягають у тому, що на нотаріусів в повному обсязі покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Сьогодні нотаріусом може здійснюватися державна реєстрація речових прав та їх обтяжень на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, гараж, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.
У зв’язку з цим нотаріусам надано право отримувати плату за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону. При цьому, зобов’язано за такі дії справляти плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері.
   Варто зазначити, що при здійсненні різних нотаріальних дій, нотаріуси вносять в Єдині та Державні реєстри Міністерства юстиції України певну інформацію, а також отримують інформацію з цих реєстрів. За користування даними таких реєстрів також стягується плата, встановлена відповідними нормативно-правовими актами.

Довіреність на представництво інтересів в суді



   На практиці зустрічаються окремі ситуації, коли громадянам потрібна допомога у суді досвідченої особи в питаннях захисту порушених прав. В цьому випадку громадяни можуть звернутись за допомогою до представника, яким може бути будь-яка особа, що досягла 18-ти років та має відповідний письмовий документ «Довіреність» на представництво інтересів в суді.
Звертаємо увагу читачів, що у цій довіреності обов’язково повинні бути вказані такі реквізити: дата видачі довіреності; повністю прізвище, ім’я та по-батькові представника, його паспортні дані; строк дії довіреності; необхідний перелік повноважень, які надаються представнику для вчинення дій; за бажанням - зразок підпису представника.
В суді представник має право: ознайомлюватися з матеріалами справи; знімати копії з документів, долучених до справи; одержувати копії рішень, ухвал; брати участь у судових засіданнях; подавати докази, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення.
Якщо громадянин більше не бажає користуватись послугами представника, він має повідомити про це суд шляхом подання письмової заяви або зробити усну заяву у судовому засіданні.
В свою чергу представник також має право відмовитись представляти інтереси особи в суді у випадках: закінчення строку довіреності; скасування довіреності громадянином, який її видав; відмови представника від представництва інтересів; смерті громадянина, який надав право представляти його інтереси (оголошення його померлим, визнання його недієздатним або безвісно відсутнім); смерті представника (оголошення його померлим, визнання його недієздатним або безвісно відсутнім).



Відділ судової роботи та міжнародного  співробітництва Головного територіального управління юстиції у Донецькій області