Що варто знати батькам при виїзді з дітьми за кордон

У повному  розпалі літні канікули та туристичний сезон. Збираючись у відпустку, батьки та організатори поїздок дітей часто не приділяють достатньої уваги оформленню документів для виїзду малолітніх громадян за межі України. У зв’язку з випадками викрадення дітей і незаконним вивезенням їх за межі країни, працівники Державної прикордонної служби України відмовляють у пропуску дітей через державний кордон України.

Головний спеціаліст Донецької юстиції Климик Роксолана роз’яснила як уникнути таких проблем.

Звертаємо увагу, що з 1 квітня 2018 року правила виїзду дітей за кордон змінились. Діти до 16 років, які вписані в паспорт батьків, перетинати кордон України не зможуть. Відтепер дітям будь-якого віку необхідно оформити паспорт для виїзду за кордон – такий самий, як у дорослих. Він видається на 4 роки. А ось для підлітків з 16 років, паспорт видається на 10 років, після чого потрібно оформити новий.

Незалежно від мети подорожі (лікування за кордоном, оздоровлення, туристична екскурсія, поїздка до родичів тощо), діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними. В разі подорожі з одним із батьків чи супроводжуючою особою у дітей має бути нотаріально завірений дозвіл від обох чи одного з батьків із зазначенням мети та країни подорожі, терміну, а також особи, яка супроводжує дитину. Строк дії такої довіреності на дитину для виїзду за рубіж прописується індивідуально, так як безпосередньо залежить від цілей подорожі. 

Дитині без згоди батьків перетнути кордон України можна у випадку, якщо один з батьків є іноземцем або особою без громадянства та відсутній у пункті пропуску. Також, перетин кордону можливий, якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном.

На сьогодні, тому з батьків, хто утримує дитину, більше не потрібно отримувати дозвіл на виїзд від другого з батьків, якщо той не платить аліменти. В такому випадку заборгованість за аліментами має становити суму більшу, аніж потрібно заплатити за шість місяців. Потрібно тільки надати довідку державного виконавця, яка свідчить про ухилення від сплати аліментів одного з батьків.  З цією довідкою можна буде тимчасово вивезти дитину за кордон без згоди одного з батьків, скажімо, на лікування, навчання чи відпочинок.  

Зустрічаються випадки, коли місце проживання одного з батьків просто невідомо. У такому разі, єдиним варіантом вирішення проблеми є звернення до суду.

Дотримуючись процедури перетину кордону з неповнолітніми дітьми, Ви уникнете багатьох проблем та забезпечите приємний відпочинок для своєї сім’ї. Юстиція відкрита для людей!

100 років Міністерству юстиції

МІН’ЮСТ ПРЕДСТАВИВ ВІДЕОРОЛИК ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД ЗАСМІЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

   Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало шостий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». У цьому ролику буде розглянуто питання збитків, завданих в результаті засмічення земельної ділянки.

    Мін’юст повідомляє, що згідно з пунктом «б» статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища. За псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

    Фахівці Міністерства юстиції роз’яснять, як та на підставі чого здійснюється визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

    У відеоролику можна буде знайти відповіді на наступні питання:

- які землі вважаються засміченими;

- чим відрізняється поняття «забруднення» від поняття «засмічення»;

- яким чином розрахувати збитки, завдані засміченням земельної ділянки; 

- як притягнути винних у забрудненні земель осіб до відповідальності.

    Зокрема, глядачі дізнаються, що для притягнення порушників до відповідальності необхідно здійснити декілька кроків: встановити факт засмічення земель; визначити розмір шкоди внаслідок засмічення земель; встановити кому  і ким відшкодовуються збитки.

Джерело: https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-predstaviv-videorolik-pro-vidshkoduvannya-zbitkiv-vid-zasmichennya-zemelnih-dilyanok

МІН’ЮСТ ВИПУСТИВ ВІДЕОРОЛИК ПРО ГРОШОВУ ОЦІНКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

    Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало п’ятий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений грошовій оцінці земельних ділянок.

     Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною та експертною. У відеоролику особлива увага приділяється нормативній, оскільки саме до неї застосовується індексація.

     Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. 

     У відеоролику наші фахівці дадуть відповіді на питання:

- на якій підставі може проводитися грошова оцінка земельних ділянок;

- для чого використовується коефіцієнт індексації та який порядок його визначення;

- у яких формах може сплачуватися орендна плата;

- які наслідки має невчасна сплата орендної плати

- що є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним.

     Мін’юст нагадує: відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). При цьому розмір земельної плати має бути не нижчим 3% вартості землі на рік.

     Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=f8FEvCX3Hc0

     Джерело: https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-vipustiv-videorolik-pro-groshovu-otsinku-zemelnih-dilyanok%20

МІН’ЮСТ ВИПУСТИВ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИЙ РОЛИК ПРО ОСОБЛИВОСТІ СПАДКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

   Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало четвертий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений визначенню долі земельної ділянки у випадку відсутності або не звернення спадкоємців, зокрема порядку спадкування та визнання спадщини відумерлою.

   Мін’юст нагадує: орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.

   У відеоролику наші фахівці дадуть чіткі відповіді на питання:

-- які права має особа, яка управляє спадщиною;

-- хто має право на спадкування та може бути спадкоємцем;

-- що потрібен зробити спадкоємець, якщо бажає відмовитися від спадщини;

-- яка подальша доля орендованої земельної ділянки у випадку відсутності або не звернення спадкоємця;

-- який процесуальний порядок визнання спадщини відумерлою та передачі її у власність територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування?

    Крім того, у ролику роз’яснюється процес отримання у спадщину земельної ділянки. Зокрема, Мін’юст повідомляє, що така ділянка може успадковуватися лише тоді, коли у її власника є правовстановлюючий документ, що посвідчує його право власності на таку земельну ділянку.

    На сьогодні такими документами є:  

-- державний акт на право власності на земельну ділянку (державні акти видавалися до 01 січня 2013 року);

-- цивільно-правова угода, яка передбачає перехід права власності на земельну ділянку з доданим до неї державним актом на право власності на землю з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу земельних ресурсів про перехід такого права;

-- свідоцтво про право на спадщину з долученим до нього державним актом на право власності на землю спадкодавця з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу земельних ресурсів про перехід такого права до спадкоємців.

    Переглянувши ролик, громадяни дізнаються, як відбувається поділ земельної ділянки або виділення з неї окремої частки у разі, якщо ця ділянка перебуває у спільній сумісній власності, а також що робити спадкоємцю, якщо він пропустив строк для прийняття спадщини.

Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fgOO06kJBxQ

Джерело:https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-vipustiv-informatsiyno-navchalniy-rolik-pro-osoblivosti-spadkuvannya-zemelnih-dilyanok