Правові підстави та процедура скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта

Процедуру скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів органів виконавчої влади визначає Порядок скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 31 липня 2000 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 31 липня 2000 року за № 458/4679.

Скасування рішення про державну реєстрацію застосовується до нормативно-правових актів, які пройшли державну реєстрацію в Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області (далі – Головне управління), а також зареєстрованих нормативно-правових актів, визнаних судом незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, та нечинними.

Для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта можна зазначити такі підстави:

- виявлення обставин, що не були відомі органу державної реєстрації під час реєстрації нормативно-правового акта;

- набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили повністю або в окремій його частині;

- одержання повідомлення від спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики про виявлення будь-якої обставини, визначеної у статтях 25, 28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

- одержання висновку регіонального відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Головного управління про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї та практиці Європейського суду з прав людини;

- виявлення порушень або недотримання органом, що видав нормативно-правовий акт, вимог  пункту 16 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731. А саме, орган, що видав нормативно-правовий акт, зобов'язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність, у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого було прийнято цей нормативно-правовий акт.

Скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта здійснює орган державної реєстрації, який здійснив державну реєстрацію цього акта.

У разі надходження скарги на нормативно-правовий акт, зареєстрований територіальним органом, або в разі виявлення Міністерством юстиції України під час перевірки зареєстрованого територіальним органом нормативно-правового акта, що суперечить чинному законодавству, Міністерство юстиції України має право скасувати рішення про державну реєстрацію такого акта за процедурою, встановленою Порядком.

Скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта здійснюється незалежно від часу його державної реєстрації.

Перегляд зареєстрованого нормативно-правового акта з метою скасування рішення про його державну реєстрацію здійснюється органом державної реєстрації у разі надходження пропозицій від органів виконавчої влади, інших юридичних осіб, громадян та з власної ініціативи.

При надходженні пропозицій, орган державної реєстрації їх аналізує, здійснює перегляд нормативно-правового акта, щодо якого надійшла пропозиція, на відповідність чинному законодавству станом на дату перегляду та приймає відповідне рішення залежно від результатів перегляду.

У разі виникнення обставин, зазначених у підпунктах 4.1, 4.4, 4.5 пункту 4 Порядку, Головне управління попередньо письмово інформує орган, що видав нормативно-правовий акт, про такі обставини та необхідність у 5-денний строк внести до нього зміни або визнати його таким, що втратив чинність, і відповідний нормативно-правовий акт у цей самий строк подати на державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.

У разі виникнення обставин, зазначених у підпункті 4.2 пункту 4 цього Порядку, орган державної реєстрації попередньо письмово інформує орган, що видав нормативно-правовий акт, про необхідність у 5-денний строк внести до нього зміни або скасувати його і відповідний нормативно-правовий акт у цей самий строк подати на державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.

Якщо під час перегляду виявлено, що зареєстрований нормативно-правовий акт видано суб'єктом нормотворення з порушенням законодавства, зокрема з перевищенням компетенції, рішення про державну реєстрацію такого акта може бути скасовано органом державної реєстрації без попереднього письмового інформування.

При невиконанні органом, що видав нормативно-правовий акт, вимог Головного управління, відповідно до Порядку, орган державної реєстрації скасовує рішення про державну реєстрацію цього нормативно-правового акта.

Рішення Головного управління може бути оскаржено до Міністерства юстиції України з дотриманням зазначеного десятиденного строку, а також до суду.

Це рішення підлягає обов'язковому опублікуванню в засобах масової інформації.

Нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню органом, що його прийняв, протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про виключення з державного реєстру. Копія відповідного розпорядчого документа направляється до Головного управління протягом 2 днів з дня скасування нормативно-правового акта.

Головне управління просить суб'єктів нормотворення віднестись зі всією відповідальністю до своїх нормотворчих повноважень. Кожний нормативно-правовий акт, який підлягає державній реєстрації в органах юстиції, тягне за собою певні правові наслідки та впливає на реалізацію законних прав, свобод та інтересів громадян. Необхідно систематично здійснювати перегляд нормативно-правових актів, що належать до компетенції суб'єкта нормотворення, щодо їх актуальності та з метою приведення їх у відповідність до законодавства.

Відділ реєстрації нормативно-правових

актів управління реєстрації

нормативно-правових актів, правової

роботи та правової освіти

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Порядок проставлення апостиля Міністерством юстиції України

З метою спрощення процедури визнання іноземних документів, 5 жовтня 1961 року в Гаазі (Нідерланди) була підписана Гаазька конвенція. Цією конвенцією скасовано вимогу легалізації іноземних офіційних документів та визначено процедуру посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, шляхом проставлення штампу апостиль (APOSTILLE).

            Відповідно до статті 6 Гаазької конвенції, кожна договірна держава призначає органи, яким надані повноваження на проставлення апостиля.

            В Україні ці повноваження надані  Міністерству закордонних справ,Міністерству юстиції та Міністерству освіти  і науки.

            Міністерство юстиції України проставляє апостиль на документах, виданих відділами державної реєстрації актів цивільного стану, державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судами та на документах, які оформлюються нотаріусами.

            Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь-якої особи, яка надає відповідний документ шляхом її особистого звернення до територіального органу Міністерства юстиції, а саме, відділу державної реєстрації актів цивільного стану,крім випадку проставлення апостиля на виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

            Виписка з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля передається до територіальних органів Міністерства юстиції України державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яким сформовано таку виписку.

            Разом із заявою заявник пред’являє посадовій особі територіального органу Міністерства юстиції України:

-          документ, що посвідчує особу;

-          оригінал документа, на якому проставляється апостиль або його копію, завірену в установленому порядку (нотаріально);

-          документ про оплату послуги з проставлення апостиля.

Плата за проставлення апостиля для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства становить 51 гривня та для юридичних осіб 85 гривень. При проставленні апостиля на декількох документах оплата послуги здійснюється відповідно до кількості поданих разом із заявою документів.

За результатами розгляду заяви та поданих документів посадова особа Міністерства юстиції України проставляє апостиль або відмовляє у його проставленні, з обов’язковим зазначенням відповідної підстави у повідомленні про відмову.

Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 2 робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності, строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів.

Документи, подані для проставлення апостиля, видаються заявнику або іншій особі, зазначеній заявником у заяві. Документи, подані для проставлення апостиля, можуть видаватися також іншій особі на підставі відповідної довіреності, наданій такій особі заявником.

Нагадаємо, що з 20 листопада 2015 року прийом та видачу документів для проставлення апостиля здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану. Апостиль проставляється за допомогою програмних засобів ведення Електронного реєстру апостилів.

            У Донецькій області послугу з прийому та видачі документів для проставлення апостиля надають:

- відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- Великоновосілківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- Дружківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- Лиманський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- Маріупольський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- Олександрівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- Слов’янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

            Адреси розташування, контактні номери телефонів, а також адреси електронного зв’язку цих відділів розміщені на веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за посиланням www.justice-dn.in.ua у розділі «Управління державної реєстрації».

            З часу запровадження Електронного реєстру апостилів по теперішній час відділами державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області прийнято 1160 документів для проставлення апостиля.

           

Відділ державної реєстрації актів

цивільного стану Управління державної

реєстрації Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Пілотний проект «Шлюб за добу» діє!

У місті Маріуполі Донецької області 3 серпня 2016 року стартував пілотний проект «Шлюб за добу», спрямований на спрощення процедури державної реєстрації шлюбу. Цей проект надає можливість нареченим зареєструвати шлюб у визначені ними строки, без додержання місячного строку, передбаченого Сімейним кодексом України для державної реєстрації шлюбу.       

         Метою цього проекту є забезпечення реалізації гарантованого державою права на шлюб, зокрема для учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб.

         Нагадаємо, що пілотний проект запроваджений у містах Києві, Одесі, Львові, Сєвєродонецьку та Маріуполі.

За перший місяць реалізації пілотного проекту у місті Маріуполі цим офіційним сервісом скористалися 170 пар наречених, що є одним з найбільших показників в Україні.

119 шлюбів уклали особи, які мешкають на території проведення антитерористичної операції  в Донецькій (115) та Луганській (4) областях, та  3 учасники антитерористичної операції.

         Скористалися цим сервісом і мешканці інших міст України та іноземці. Так, зареєстровано 51 шлюб мешканцями міст Києва, Дніпра, Запоріжжя, Харкова, Кіровоградської, Дніпропетровської областей, а також громадянами Азербайджану, Російської Федерації та Німеччини.

         Результати проведення пілотного проекту довели його ефективність та зацікавленість громадян в одержанні цієї послуги.

         Пілотний проект триває.

Управління державної реєстрації

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області