Безоплатна правова допомога в Україні



Безоплатна правова допомога є реальним способом захисту прав людини у цивілізованому світі.  Вона включає у себе безоплатну первинну та безоплатну вторинну правову допомогу.
Безоплатна первинна правова допомога охоплює такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та Законом України «Про безоплатну правову допомогу» мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Вторинна безоплатна правова допомога включає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму; усі діти; внутрішньо переміщені особи; особи, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт; особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими; особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань; особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку; особи, реабілітовані відповідно до законодавства України; особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі (на всі види правових послуг).
В Донецькій області працює 2 місцевих центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
в Краматорську  - вулиця Академічна, 20;
в Маріуполі - проспект Нахімова, 82.

Місцеві центри надають вторинну правову допомогу.
Центри фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, інших не заборонених законодавством джерел.

Створені бюро правової допомоги, які є самостійним відділом місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. В цих бюро кожен може отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, отримати допомогу в складанні заяв, скарг, інших документів правового характеру.
·        м. Добропілля, вул. Незалежна, 35;
·        м. Дружківка, вул. Олега Кошового 27;
·        м. Бахмут, вул. Василя Першина, 11;
·        м. Костянтинівка, вул. Театральна, 5;
·        м. Лиман, вул. Пушкіна 12б;
·        м. Слов'янськ, вул. Університетська, 47;
·        м. Торецьк, вул. Героїв праці, 3;
·        м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 1;
·        смт. Олександрівка, вул. Самарська, 5;
·        м. Волноваха, вул. Центральна, 43;
·        м. Вугледар, вул. Трифонова,буд.22;
·        м. Курахове, пр-т Соборний, 4;
·        смт. Нікольське, вул. Свободи, 87;
·        м. Покровськ, вул. Європейська, 49;
·        м. Селидове, вул. К. Маркса, 41а;
·        смт. Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 36;
·        смт. Мангуш, пр. Миру, 70. 

Веб-сайт Координаційного центру з надання правової допомоги: www.legalaid.gov.ua
Єдиний контакт-центр: 0-800-213-103.
Для отримання допомоги заявник (або представник) може звернутися до Маріупольського або Краматорського місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тел. 0-800-213-103.


Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області

Закон «ЧужихДітейНеБуває»: міф чи реальність?



З початку 2018 року робота виконавців Донеччини проходить під гаслом дії Закону України #ЧужихДітейНеБуває.
Державні виконавці, разом з членами групи Міністерства юстиції України, утвореної безпосередньо з метою ліквідації заборгованості по аліментам, посилено працюють у цьому напрямку, аби забезпечити гідне існування кожної дитини.
Чи дійсно «інструменти впливу» для недобросовісних батьків, запровадженні Законом#ЧужихДітеНеБуває діють на практиці? Ось і відповідь!
На початок дії Закону, з урахуванням діючих на той час механізмів примусу (арешт майна, коштів, кримінальна відповідальність, заборона виїзду за кордон) виконавцями було стягнуто майже 15 мільйонів гривень на користь 28 704 діточок.
Продемонструємо один із міфів, який чуємо практично щодня! У зв’язку із прийняттям нового Закону у «законослухняних» батьків з’явились багатотисячні борги, та ще й зі штрафами. Насправді багатотисячні борги з’явились у тих, хто роками не виконував рішення суду про стягнення аліментів. Тривалі роки тисячі батьків по Україні не виконували свої обов’язки лише тому, що можна було робити безкарно. Тепер, коли в руки виконавцям дали реальні важелі обчислення й стягнення заборгованості (тимчасове обмеження у праві керування, полювання, користування зброєю, а також спрощена процедура обмеження у праві виїзду за кордон (на теперішній час виконавцю не потрібно звертатись до суду, а лише винести відповідну постанову), штрафи, звільнення державних службовців з посад, адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність за ухилення від суспільно – корисних робіт), вони схаменулись. Багатотисячні борги, котрі накопичувалися роками, наразі погашаються у лічені дні.
Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства та інституту сім’ї.
Отже, реальність! - завдяки таким важелям, тільки виконавцям Донеччини за 10 місяців 2018 року вдалось стягнути 165 211 315 млн. грн. для 37 922 дітей! А як результат сумісної роботи виконавців по України, ця цифра сягає 3,9 млрд. гривень!!!
Як бачите, нове законодавство спрямоване на розвиток інституту відповідального батьківства та підтримку тих батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов'язок.
Робота виконавців Донеччини триває! Якщо громадянин не хоче дбати про свою дитину, на захист маленьких українців стане держава і Закон!



   Заступник начальника Управління – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бутко Олексій Віталійович

Павло Петренко презентував законопроект #РейдерствоСтоп, який запроваджує нові інструменти боротьби з рейдерами



Міністерство юстиції разом з депутатами, представниками провідних бізнес-асоціацій: Американської торгівельної палати, Європейської бізнес асоціації, Спілки українських підприємців, Офісу ефективного регулювання BRDO і Офісу бізнес-омбудсмена напрацювали низку законодавчих ініціатив, спрямованих на подальше посилення боротьби з рейдерськими атаками на підприємства та майно громадян. Про це під час прес-конференції повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.
«Мін’юст та Уряд вже зробили чимало для боротьби з рейдерством: в 2016 році прийнято комплексний антирейдерський закон, при Мін’юсті діє Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, в усіх регіонах працюють антирейдерські аграрні штаби. Однак цього замало, адже рейдери постійно знаходять шпарини в законодавстві задля здійснення неправомірних дій. Саме тому ми напрацювали низку новацій, які представлені в проекті закону #РейдерствоСтоп», - зазначив очільник Мін’юсту.
Новації закону покликані значно знизити ризики рейдерських захоплень підприємств. Головною з них є позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.
«На жаль, доводиться констатувати, що саме на реєстраторів комунальних підприємств надходить 90% скарг про порушення майнових прав українців. Тому ми вирішили прибрати зі списку суб’єктів реєстрації державні та комунальні підприємства. Більше того, державні підприємства зможуть проводити реєстраційні дії виключно на підставі документів з електронним підписом», - наголосив Міністр юстиції.
Також серед новацій - запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації державних реєстраторів, ліквідація кадрового дефіциту в державних нотаріальних конторах у віддалених регіонах країни та захист права власності на частку в статутному капіталі юридичної особи.
«У випадку відчуження частки у товаристві запроваджується обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір за допомогою нотаріального посвідчення договору або за допомогою електронного підпису. У випадку наявності такого нотаріального посвідчення нотаріус відразу проводить реєстраційну дію», - підкреслив Павло Петренко.
 Разом з тим, зауважив він, документ передбачає запровадження низки соціальних гарантій під час сплати вартості нотаріальних послуг. Прибирається сірий «псевдоподаток» в 1%, який десятиріччями стягували приватні нотаріуси з українського бізнесу і українських громадян, не маючи на це жодних підстав та не спрямовуючи його до державного бюджету в результаті.
Паралельно під час проведення нотаріальних дій будуть встановлені соціальні пільги в розмірі 50% державного мита для незахищених верств населення: осіб з інвалідністю, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт тощо.
Павло Петренко висловив сподівання, що даний ретельно розроблений законопроект знайде підтримку в українського Парламенту.
«Хочу подякувати народному депутату Ірині Луценко, яка є нашим партнером і згуртовує депутатів навколо таких важливих ініціатив, депутатам, які долучилися до роботи над цим документом, провідним бізнес-асоціаціям та представникам Офісу бізнес-омбудсмена і Офісу ефективного регулювання BRDO. Закликаю усіх депутатів підтримати цей законопроект, адже його новації стосуються майнових прав всіх громадян і бізнесу», - сказав очільник Мін’юсту.
Він наголосив: наступним етапом мають стати зміни до процесуальних кодексів, які удосконалять процедуру оскарження.
«Україна має стати територією безпечного і комфортного ведення бізнесу», - резюмував Павло Петренко.
Перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова у свою чергу звернула увагу на те, що з 1 січня 2019 року всі нові реєстратори перед призначенням на посаду будуть зобов’язані скласти іспит для того, щоб отримати ключі від реєстру і мати можливість працювати у цьому реєстрі.
«Якщо ж реєстратор буде з певних причин відключений від реєстру за ті чи інші проступки, щоб поновити доступ, йому знову треба буде перескладати іспит та підтверджувати свою кваліфікацію», - зауважила перший заступник Міністра юстиції.
Законопроект передбачає, що консультанти державних нотаріусів, співробітники територіальних управлінь юстиції, до повноважень яких належить контроль у сфері нотаріату, представники органів місцевого самоврядування, що здійснюють нотаріальні дії, зможуть за спрощеною процедурою отримати свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю за умови роботи у віддалених районах не менше трьох років за направленням Мін'юсту. Таким чином може бути вирішене питання кадрового дефіциту на місцях.
 «Це не якийсь особливий статус. Це таке саме державне свідоцтво. Однак для них буде умова – відпрацювати державним нотаріусом у селах та віддалених районних центрах, де немає спеціаліста, який надає відповідні послуги», - додала вона.
Окрім цього, законопроект запроваджує норму, за якою власник землі чи корпоративних прав може внести до реєстру інформацію про те, що усі його дії й підписи мають бути нотаріально завіреними.
Також у законопроекті йдеться про захист права власності на частку в статутному капіталі юридичної особи. Тобто у випадку відчуження частки у ТОВ – обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір: або за допомогою нотаріального посвідчення договору, або за допомогою електронного підпису.
За словами представника Президента у Парламенті Ірини Луценко, на нещодавній зустрічі Петра Порошенка з бізнесом було підняте питання захисту інвестицій та боротьби з рейдерством.
«Президент Петро Порошенко започаткував практику регулярних зустрічей з представниками бізнесу для того, щоб обговорювати проблеми і знаходити рішення. Наслідком такої співпраці стали закони «маски-шоу стоп», закон про валюту, кредитування, банкрутство, законопроект про податок на виведений капітал. Наступним є питання захисту інвестицій та протидії рейдерству – саме на це спрямований наш законопроект. За останні 4 роки Україна піднялася в світовому рейтингу Doing Business на понад 40 сходинок, і наша мета – потрапити у топ-50, а потім топ-20 країн, де створені сприятливі умови для ведення бізнесу. Антирейдерський законопроект допоможе реалізувати цю амбітну мету», - зазначила Ірина Луценко.
Виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова привітала підготовку законопроекту.
«Дякую Мін’юсту за те, що дослухалися до пропозицій бізнесу. Документ враховує болючі моменти як бізнесу, так і громадян. Сподіваюся, що найближчим часом він буде проголосований, адже він немає жодного політичного забарвлення і захищає права інвесторів», - заявила Катерина Глазкова.
 За словами голови Офісу ефективного регулювання BRDO Олексія Гончарука, запропоновані зміни приведуть до зменшення сірих історій з «відкатами» нотаріусам. Від цього ринок нотаріальних послуг стане лише здоровішим. «Загрози знищення професії ми в цій ініціативі не бачимо, – підкреслив Олексій Гончарук.  – Мін’юст – один з піонерів у цьому напрямку, орган влади, який задає тренди, переводячи адміністративні процедури в режим он-лайн». За його словами, прийняття цього законопроекту позитивно вплине на позиції України в рейтингу Doing Business за напрямком «Реєстрація власності».
Заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак підкреслив, що Рада з цікавістю взяла участь у розробці цього законопроекту. «Ми вже давно співпрацюємо з Міністерством юстиції в частині імплементації системних рекомендацій з нашого звіту щодо боротьби з рейдерством. І цей законопроект став ще одним кроком у даному напрямку», – зауважив Ярослав Грегірчак.