Визнання особи безвісно відсутньою або померлою

Наше життя неможливо передбачити, особливо в період проведення на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції, і тому трапляються ситуації, коли люди пропадають безвісті, по різним на те причинам. Тривала відсутність фізичної особи в місці її проживання може мати ряд негативних наслідків як для інших осіб (родичів), так і для майна самої фізичної особи.

Спробуємо з’ясувати, що потрібно робити, куди звертатися аби визнати особу безвісно відсутньою або оголосити померлою.

Слід наголосити, що визнання особи безвісно відсутньою або померлою можливо лише на підставі рішення суду.

Для визнання особи безвісно відсутньою повинні бути наявними певні умови: 1)відсутність протягом одного року в місці постійного проживання фізичної особи; 2)відсутність відомостей в місці такого проживання про фізичну особу протягом року; 3)неможливість установлення місця перебування фізичної особи.

Оголошення особи померлою можливе, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Якщо особа пропала за обставин, що загрожували їй смертю чи є підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців. У разі, коли особа зникла під час воєнних дій її може бути оголошено померлою не раніш, ніж через два роки з дня закінчення воєнних дій. 

Для визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, необхідно подати письмову заяву до суду на вибір: за місцем проживання заявника; за останнім відомим місцем проживання (перебування) особи, місцеперебування якої невідоме; за місцезнаходженням її майна.

В заяві повинно бути зазначено: 1) для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; 2) обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі; 3) обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи реєстрації актів цивільного стану видають його родичам свідоцтво про смерть. Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в законну силу цього рішення. Якщо особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю (є підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку чи у зв'язку з воєнними діями), може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Спадкоємці особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відділ судової роботи та

міжнародного співробітництва

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Оплата послуг нотаріусів Донецької області!

    Досить актуальними в умовах складної економічної ситуації є питання оплати послуг нотаріуса, на яке нашим читачам надає роз’яснення заступник начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Володимир Дундар.

   Цілком природно, що при виборі нотаріуса Ви будете оцінювати дві важливі складові – тривалість виконання надаваних послуг та їх вартість. Клієнт, який звертається до нотаріуса, насамперед хоче отримати нотаріальні послуги за оптимальними тарифами, та час оформлення документа має бути якомога коротшим. Звісно кожна людина рахує свої гроші та цінує свій час. Якщо тривалість виконання нотаріальних послуг насамперед залежить від угод, які будуть укладатися. Тоді як під оплатою слід розуміти, на відміну повноважень приватних і державних нотаріусів, які є ідентичними, оплата вчинюваних ними дій відрізняється, тому обізнаність в цьому питанні при зверненні до нотаріуса буде доцільною. Приписами статті 31 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою, але розмір такої плати не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії, в той час як державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито в розмірах, встановлених законодавством.

   Додатково, крім оплати за вчинення нотаріальних дій, нотаріуси надають додаткові платні послуги правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуги технічного характеру, за які справляється окрема плата. Розмір оплати за послуг державних нотаріусів встановлюється відповідно до Тарифів, які затверджується наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, послуг приватних нотаріусів – за домовленістю.

   Розмір та порядок сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами, врегульований Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», який прийнятий ще у 1993 році. Також, цим порядком визначені категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита. Кожен громадянин має змогу ознайомитися з витягами з закону щодо розмірів ставок державного мита на інформаційних стендах державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів. Порядок надання додаткових платних послуги правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру чітко визначений у Положенні, яке затверджено головним управлінням, в якому зазначено, що перед наданням правової допомоги та послуг технічного характеру державний нотаріус зобов’язаний надати роз’яснення щодо умов їх оплати. Крім того, порядком визначено категорії осіб які звільняються від їх сплати.

Хотілось би звернути увагу, що з 01 січня 2016 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

   Зміни полягають у тому, що на нотаріусів в повному обсязі покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Сьогодні нотаріусом може здійснюватися державна реєстрація речових прав та їх обтяжень на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, гараж, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

У зв’язку з цим нотаріусам надано право отримувати плату за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону. При цьому, зобов’язано за такі дії справляти плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері.

   Варто зазначити, що при здійсненні різних нотаріальних дій, нотаріуси вносять в Єдині та Державні реєстри Міністерства юстиції України певну інформацію, а також отримують інформацію з цих реєстрів. За користування даними таких реєстрів також стягується плата, встановлена відповідними нормативно-правовими актами.

Довіреність на представництво інтересів в суді

   На практиці зустрічаються окремі ситуації, коли громадянам потрібна допомога у суді досвідченої особи в питаннях захисту порушених прав. В цьому випадку громадяни можуть звернутись за допомогою до представника, яким може бути будь-яка особа, що досягла 18-ти років та має відповідний письмовий документ «Довіреність» на представництво інтересів в суді.

Звертаємо увагу читачів, що у цій довіреності обов’язково повинні бути вказані такі реквізити: дата видачі довіреності; повністю прізвище, ім’я та по-батькові представника, його паспортні дані; строк дії довіреності; необхідний перелік повноважень, які надаються представнику для вчинення дій; за бажанням - зразок підпису представника.

В суді представник має право: ознайомлюватися з матеріалами справи; знімати копії з документів, долучених до справи; одержувати копії рішень, ухвал; брати участь у судових засіданнях; подавати докази, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення.

Якщо громадянин більше не бажає користуватись послугами представника, він має повідомити про це суд шляхом подання письмової заяви або зробити усну заяву у судовому засіданні.

В свою чергу представник також має право відмовитись представляти інтереси особи в суді у випадках: закінчення строку довіреності; скасування довіреності громадянином, який її видав; відмови представника від представництва інтересів; смерті громадянина, який надав право представляти його інтереси (оголошення його померлим, визнання його недієздатним або безвісно відсутнім); смерті представника (оголошення його померлим, визнання його недієздатним або безвісно відсутнім).

Відділ судової роботи та міжнародного  співробітництва Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РЕЄСТРАЦІЇ (АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАКОН)

Нині з’являється все більше і більше різних способів рейдерських захоплень з використанням протизаконних механізмів.

Важливим кроком у боротьбі з рейдерством є розроблене Міністерством юстиції України та прийняте Парламентом законодавство, спрямоване на реформу системи реєстрації в Україні. Це дає можливість запровадити сучасний та дієвий механізм адміністративного оскарження дій реєстраторів через Комісію з питань розгляду скарг у сфері  державної реєстрації.

Так, 02 листопада 2016 року набрав чинності Закон України
від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (так званий «Антирейдерський закон»), який спрямований на врегулювання проблемних питань захисту прав власності під час реєстраційних дій та законодавче закріплення дієвих механізмів запобігання рейдерству.

Вказаний Закон містить шляхи ліквідації популярних схем рейдерських захоплень та передбачає низку змін до законодавчих актів, а саме:

- нотаріальне засвідчення справжності підписів;

- проведення реєстраційних дій виключно на підставі судового рішення, переданого з реєстру судових рішень;

- використання реєстраторами та нотаріусами лише захищеного носія ключів;

- ускладнення процедури відкриття нового розділу в реєстрі нерухомого майна;

- кримінальна відповідальність заявника, реєстратора та зацікавленої особи до 10 років з конфіскацією, а також адміністративна відповідальність  - штраф
до 8500 гривень;

-  надання права Міністерству юстиції України та його територіальним органам за результатами розгляду скарги направляти подання про анулювання свідоцтва нотаріуса;

- здійснення Міністерством юстиції України постійного моніторингу реєстраційних дій з метою виявлення порушень порядку реєстрації;

-  збільшення терміну для подання скарги до Міністерства юстиції України та його територіальних органів з 30 до 60 календарних днів;

-   повідомлення всіх власників юридичної особи про отримання державним реєстратором заяви про внесення змін до реєстрів;

-   можливість при реєстрації бізнесу та нерухомості за бажанням власника отримати паперовий документ з підписом та печаткою державного реєстратора;

-  удосконалення правового регулювання питань стягнення адміністративного збору за проведення державної реєстрації.

Прийняття «Антирейдерського закону» дає можливість закріпити європейські стандарти захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів.

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області