У Верховній Раді зареєстровано законопроект,
розроблений чотирма депутатами – від фракції Партії регіонів та "Батьківщини",
який обмежує доступ до публічної інформації.
Автори документа, зокрема, пропонують визнати
конфіденційними будь-які дані про фізосіб і дозволити оприлюднювати їх лише з
дозволу громадян.
"Якщо людина не хоче вказувати, одружена вона чи
ні, де вона живе і скільки в неї дітей, то має на це право. У людей треба
питати, перш ніж оприлюднювати їхні особисті дані. Людина сама повинна
вирішувати, яку інформацію про себе вона надає", – заявив у коментарі виданню "Коммерсант-Украина" один
із авторів законопроекту нардеп Олег Парасків (ПР).
Запропоновані зміни також забороняють чиновникам
спілкуватись із громадянами без інформаційного запиту, а також позбавляють
заявників права особисто робити фотографії, ксерокопії та цифрові копії
державних документів. Відповідь на інформаційний запит потрібно оплатити,
якщо упродовж 90 днів інформацію запитували неодноразово, а відповідь зайняла
понад десять сторінок. Відповідно, на інформаційний запит дозволено не
відповідати, якщо громадянин не сплатив відповіді або не надав підтвердження
оплати. Конкретну вартість інформації при цьому не обумовлено.
Автор закону "Про доступ до публічної інформації"
народний депутат Андрій Шевченко ("Батьківщина") запропоновані норми назвав
"тривожними".
"Цей законопроект розроблено в інтересах місцевих
чиновників, які не хочуть напружуватись і надавати інформацію. Він ускладнить
роботу тим, хто працює з інформацією", – вважає Шевченко.
Він також розкритикував пропозицію "брати гроші,
якщо за 90 днів відповідь чиновників перевищить десять текстових сторінок".
"Що таке десять сторінок інформації за три місяці
для журналіста, який активно працює з органами влади або займається
розслідуваннями? Це ніщо. Зайвий привід відмовити у відповіді на інформаційний
запит", – зазначив Андрій Шевченко.
В Інституті масової інформації вважають, що
документ ускладнить роботу журналістів.
"Чиновники вирішили виправити норми, які їм
заважають найбільше. Вони пропонують масу зайвих деталей, що ускладнить роботу
ЗМІ. Навіщо додавати до запиту поштову адресу або до чого заборона на повторний
запит? Не зрозуміло, навіщо окремо виносити пункт про конфіденційність даних про
фізичних осіб. Ця норма є в Конституції, а отримати персональні дані чиновників
зараз і без того проблематично", – заявив виданню керівник правових проектів
інституту Роман Головенко.
Нагадаємо: закон "Про доступ до публічної
інформації" ухвалили у 2011 році. Він забезпечує громадянам доступ до даних, що
стосуються діяльності державних органів, структур місцевого самоврядування та
бюджетних організацій.
