Якою є відповідальність за вчинення булінгу?

18 грудня 2018 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», яким встановлена відповідальність за вчинення насильства в освітньому середовищі.

Вперше на законодавчому рівні надано визначення булінгу – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи внаслідок чого заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу є: повторюваність діяння, наявність сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі), дії або бездіяльність агресора, наслідком яких є заподіяння психічної або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які існують види булінгу?

Розрізняють фізичний (удари, побиття, щипання), психологічний (жарти, погрози, образи, насмішки, ігнорування, поширення образливих чуток), сексуальний (погляди, жести, образливі рухи тіла сексуального характеру, зйомки у переодягальнях), економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей). Новітньою формою цькування є кібербулінг, який вчиняється за допомогою інтернету та гаджетів – це напади з метою нанесення психологічної шкоди, які здійснюються  через електронну пошту, миттєві повідомлення в соціальних мережах.

Яка відповідальність за булінг?

За вчинення булінгу вперше накладається штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Якщо цькування вчиняється повторно або групою осіб – штраф у розмірі від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

У випадках вчинення правопорушення малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років відповідальність за їх дії несуть батьки або особи, які їх замінюють.

За неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу накладається штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Що робити, якщо дитина стала жертвою булінгу?

Подайте заяву на ім’я директора школи про випадки цькування відносно вашої дитини. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою (вчителі, керівництво школи, психолог). Якщо вирішити конфліктну ситуацію на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію, яка складає протокол про вчинення адміністративного правопорушення та передає його до суду. Суд, у свою чергу, визначить міру відповідальності кривдника.

Для отримання психологічної допомоги звертайтеся до Національної дитячої «гарячої лінії» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.

Соціальні гарантії, встановлені Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік»

Реалізація у 2019 році більшості соціальних гарантій і пільг, передбачених  для жителів нашої держави, залежить від норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Нормами цього Закону встановлені розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на черговий рік, що, у свою чергу, впливають на розмір заробітної плати, яку ми отримуємо, і на розмір державної допомоги, яку отримують пільгові категорії громадян. України.

Важливим аспектом Державного бюджету для населення стало збільшення мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за звичайну, некваліфіковану працю, нижче якої не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, почасову норму праці. До мінімальної заробітної плати не включаються надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

З 1 січня 2019 року мінімальну заробітну плату встановлено у сумі 4173 гривні (у місячному розмірі) або 25,13 гривень (у погодинному розмірі).

Прожитковий мінімум в Україні передбачається підвищувати три рази на рік – з 1 січня, 1 липня та 1 грудня 2019 року.

Прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Розмір прожиткового мінімуму встановлюється щорічно, визначається нормативним шляхом у розрахунку на один місяць на одну особу.

Окремо розраховується розмір прожиткового мінімуму для тих, хто відноситься до основних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років, дітей віком від 6 до 18 років, для працездатних осіб, для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум на особу в розрахунку на місяць у 2019 році складає: з 1 січня – 1853 гривні, з 1 липня – 1936 гривень, з 1 грудня – 2027 гривень;

Для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1626 гривень,  з 1 липня – 1699 гривень, з 1 грудня – 1779 гривень;

Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2218 гривень;

Для працездатних осіб: з 1 січня – 2019 року – 1921гривня, з 1 липня – 2007 гривень, з 1 грудня – 2102 гривня;

Для осіб які втратили працездатність: з 1 січня – 1497 гривень, з 1липня – 1546 гривні, з 1 грудня – 1638 гривень.

Від прожиткового мінімуму залежать розміри більшості видів державної допомоги сім’ям з дітьми.

Якщо жінка не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (наприклад, не працює), то допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами їй будуть виплачувати за правилами Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Розмір такої допомоги становитиме 100% середньомісячного доходу, якщо такий дохід жінка отримує у вигляді стипендії або допомоги по безробіттю. Але, в будь-якому випадку, розмір допомоги буде не менше 25% встановленого прожиткового мінімуму для працездатної особи (25% від 1921 гривні дорівнює 480,25 гривням).

Від розміру прожиткового мінімуму залежить розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою. Зазначена допомога надається у розмірі, становить два прожиткових мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо дитина старше 6 років, то її опікун у 2019 році буде отримувати державну допомогу у розмірі 4054 гривні, якщо дитина віком до 6 років – розмір допомоги становитиме 3252 гривні. Одержувачу такої допомоги необхідно врахувати, що в разі, якщо на дитину виплачується пенсія у випадку втрати годувальника, аліменти, стипендія, - розмір державної допомоги буде зменшений на суму цих виплат.

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років. Розмір такої допомоги встановлений Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» і також залежить від розміру прожиткового мінімуму. Інвалідам з дитинства I групи державна соціальна допомога призначається у розмірі 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – з 1 січня 2019 року 1497 гривень, інвалідам з дитинства II групи – 80 %, інвалідам з дитинства III групи – 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Діти-інваліди віком до 18 років мають отримувати державну допомогу, розмір якої дорівнює 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасова державна допомога передбачена для дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або місце проживання яких невідоме. Розмір такої допомоги обчислюється як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Одинокі матері – категорія осіб, допомога яким залежить від прожиткового мінімуму. Розмір допомоги встановлено статтею 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Щоб визначити розмір допомоги, на яку може розраховувати одинока мати, необхідно від 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відрахувати середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Ця різниця буде розміром державної допомоги.

У 2019 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму становить для працездатних осіб 21% від прожиткового мінімуму (389 гривень), для дітей – 85% від прожиткового мінімуму (1382 гривні для дітей до 6 років та 1722 гривні для дітей від 6 до 18 років).

Спрощена процедура оформлення нерухомості, збудованої до 05 серпня 1992 року

Трапляються непоодинокі випадки, коли особа впродовж тривалого часу користується об’єктом нерухомого майна, не замислюючись про необхідність його належного оформлення, вважаючи себе законним власником. Проте, звернувшись до будь-яких офіційних органів для призначення субсидії, отримання дозволу на будівництво, оформлення спадщини, тощо, стикається з низкою труднощів через відсутність його державної реєстрації.

Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ганна Пилипенко розповість про спрощений механізм державної реєстрації об’єктів нерухомості, фактично збудованих до 05.08.1992 року, проте не зареєстрованих відповідно до вимог законодавства.

Норми діючого законодавства у сфері державної реєстрації прав дозволяють оформити право власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них шляхом звернення до органу реєстрації з наступними документами:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти нерухомості документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, також вважається рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Через застосування різноманітних норм законодавства у різні проміжки часу та наявність у громадян неоднорідних документів на здавна збудовану нерухомість, держава розробила декілька дієвих шляхів для їх узаконення, тим самим надаючи населенню змогу оформити нерухомість в залежності від наявних у них документів.

Так, на заміну вищезазначених документів можуть бути подані:

         1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна з зазначенням дати закінчення будівництва до 05 серпня 1992 року, що виготовлений на підставі обстеження нерухомості.

Відсутність останньої у вищезазначеному документі свідчить про необхідність проведення нових інвентаризаційних робіт для її встановлення.

                  2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

 Цей документ не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності  на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Отже, завдяки спрощеному механізму державної реєстрації, пересічні  громадяни набувають реальну можливість безперешкодно зареєструвати здавна збудовану нерухомість без зайвих витрат, пов’язаних з узгодженням проектної документації.

Більш детальну консультацію з питань державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.

Юстиція відкрита для людей.

Що змінилося в порядку повернення помилково або надміру сплачених до бюджету коштів за проведення державної реєстрації

Іноді трапляється, що громадяни з метою отримання адміністративних послуг сплачують кошти на рахунки органів влади помилково не за призначенням, або, перерахувавши кошти, з певних причин не використали платіжні документи. У таких чи інших подібних випадках, звернувшись до відповідного органу, який контролює справляння надходжень бюджету, можна повернути сплачені кошти у Порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787.

У минулому році законодавство, що регулює питання повернення помилково або надміру сплачених до бюджету коштів, зазнало певних змін, які громадянам слід враховувати при вирішенні пов’язаних із цим ситуацій.

Спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області  Ольга Какауліна інформує про зміни в порядку повернення помилково/надміру сплачених до бюджету коштів за проведення державної реєстрації у сфері нерухомості та підприємницької діяльності.

Відповідно до постанови Уряду від 16.02.2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» органи, які контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до бюджетів доходів згідно з переліком, ведення обліку таких платежів з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів. Так, Управління державної реєстрації територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України визначені відповідальними за здійснення контролю за справлянням надходжень до державного бюджету у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу, за такими кодами бюджетної класифікації: 22010300, 22012600, 22012700, 22012900.

З набранням чинності змін до вказаної постанови Міністерство юстиції здійснює контроль справляння надходжень державного бюджету лише у разі надання послуг у сферах державної реєстрації нотаріусами.

Отже, враховуючи норми діючого законодавства, Управління державної реєстрації територіального управління юстиції наразі забезпечують повернення коштів, що були помилково чи надміру перераховані до державного бюджету за вищевказаними кодами бюджетної класифікації у період до набрання чинності змін, тобто до 14 липня 2018 року.

Тож, аби повернути кошти, сплачені у сфері реєстрації, що були зараховані до державного бюджету до вказаного строку, особі потрібно звернутися до Управління державної реєстрації територіального управління юстиції з заявою про повернення коштів (довільна форма) та копією документа, який підтверджує перерахування коштів за надання адміністративної послуги. Після отримання від територіального управління юстиції подання надати його органу казначейства (за місцем зарахування платежу до бюджету) разом із заявою про повернення коштів з бюджету та документом, що підтверджує перерахування відповідних коштів до бюджету.

У разі виникнення запитань щодо порядку повернення помилково або надміру сплачених до державного бюджету коштів за проведення державної реєстрації, телефонуйте за номером у місті Краматорську (06264) 42481.