У правовій системі України нормативно-правовий акт є
основним джерелом
права та являє собою офіційний правовий
документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом у визначеній формі і за
встановленою процедурою, який регулює суспільні відносини і містить норми
права.
Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право
знати свої права і обов’язки.
Нормативно-правові акти, якими визначаються права і обов’язки громадян,
мають бути доведені до відома населення у порядку встановленому чинним
законодавством, тому їх дія (чи їх окремої частини)
починається з моменту набрання ними чинності.
На особливості та порядок набрання чинності
нормативно-правових актів впливають такі фактори як: суб’єктність їх видання, сфера
розповсюдження нормативно-правового акта, державна реєстрація в органах юстиції
тощо.
Наприклад:
закони України та нормативно-правові акти Верховної Ради
України набирають чинність через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення,
якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в
офіційних виданнях;
нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України – з
моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не
передбачено в цих актах. Акти Кабміну, які визначають права і обов'язки громадян
- не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях;
нормативно-правові акти міністерств та інших органів
виконавчої влади, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян та які
підлягають державній реєстрації в органах юстиції – після такої реєстрації, з
дня їх опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня
їх опублікування.
Таким чином момент опублікування нормативно-правових
актів є невід’ємним елементом такого правового поняття як набрання чинності
нормативно-правового акта.
Зупинимося на
особливостях набрання чинності нормативно-правових актів, які підлягають
державній реєстрації в органах юстиції.
На сьогодні державній
реєстрації в органах юстиції підлягають нормативно-правові акти міністерств та
інших органів виконавчої влади. Безпосередньо державну реєстрацію здійснюють
Міністерство юстиції України та головні
територіальні управління юстиції в областях, місті Києві.
Нормативно-правові
акти, які подаються на державну реєстрацію до органів юстиції, обов’язково
повинні мати положення про набрання чинності таких актів, відсутність таких
положень є правовою підставою для повернення цих актів без державної реєстрації
як таких, що порушують права людини та подальше їх скасування.
Положення про
набрання чинності нормативно-правового акта можуть мати наступні формулювання:
«Це розпорядження
набирає чинності з дня його опублікування» (загальне формулювання);
«Цей наказ набирає
чинності через 10 днів після його опублікування в «Інформаційно-правовому
віснику юстиції» або «Це розпорядження набирає чинності з 01 січня 2017 року» -
у випадках, коли є необхідність надання певного строку для проведення
підготовчої роботи для застосування нового нормативно-правового акта;
«Це розпорядження
набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 3, який набирає чинності
з 01 січня 2018 року» - у разі неодночасного набрання чинності окремими
положеннями нормативно-правового акта;
«Цей наказ набирає
чинності через 10 днів після його державної реєстрації» - для документів, що
містять інформацію з обмеженим доступом.
Також суб’єкти
нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в органах юстиції,
направляють такі акти для виконання лише після їх державної реєстрації та
опублікування.
У разі порушення
зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали
чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для
регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та
юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.
Відділ
реєстрації нормативно-правових
актів
управління реєстрації нормативно -
правових
актів, правової роботи та правової
освіти
Головного територіального управління
юстиції
у Донецькій області