Правова абетка: особливості набрання чинності нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в органах юстиції

У правовій системі України нормативно-правовий акт є основним джерелом права та являє собою офіційний правовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом у визначеній формі і за встановленою процедурою, який регулює суспільні відносини і містить норми права.

Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов’язки.

Нормативно-правові акти, якими визначаються права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку встановленому чинним законодавством, тому їх дія (чи їх окремої частини) починається з моменту набрання ними чинності.

На особливості та порядок набрання чинності нормативно-правових актів впливають такі фактори як: суб’єктність їх видання, сфера розповсюдження нормативно-правового акта, державна реєстрація в органах юстиції тощо.

Наприклад:

закони України та нормативно-правові акти Верховної Ради України набирають чинність через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційних виданнях;

нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України – з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабміну, які визначають права і обов'язки громадян - не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях;

нормативно-правові акти міністерств та інших органів виконавчої влади, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян та які підлягають державній реєстрації в органах юстиції – після такої реєстрації, з дня їх опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня їх опублікування.

Таким чином момент опублікування нормативно-правових актів є невід’ємним елементом такого правового поняття як набрання чинності нормативно-правового акта.

Зупинимося на особливостях набрання чинності нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

На сьогодні державній реєстрації в органах юстиції підлягають нормативно-правові акти міністерств та інших органів виконавчої влади. Безпосередньо державну реєстрацію здійснюють Міністерство юстиції України та головні територіальні управління юстиції в областях, місті Києві.

Нормативно-правові акти, які подаються на державну реєстрацію до органів юстиції, обов’язково повинні мати положення про набрання чинності таких актів, відсутність таких положень є правовою підставою для повернення цих актів без державної реєстрації як таких, що порушують права людини та подальше їх скасування.

Положення про набрання чинності нормативно-правового акта можуть мати наступні формулювання:

«Це розпорядження набирає чинності з дня його опублікування» (загальне формулювання);

«Цей наказ набирає чинності через 10 днів після його опублікування в «Інформаційно-правовому віснику юстиції» або «Це розпорядження набирає чинності з 01 січня 2017 року» - у випадках, коли є необхідність надання певного строку для проведення підготовчої роботи для застосування нового нормативно-правового акта;

«Це розпорядження набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 3, який набирає чинності з 01 січня 2018 року» - у разі неодночасного набрання чинності окремими положеннями нормативно-правового акта;

«Цей наказ набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації» - для документів, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Також суб’єкти нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в органах юстиції, направляють такі акти для виконання лише після їх державної реєстрації та опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

Відділ реєстрації нормативно-правових

актів управління реєстрації нормативно -

правових актів, правової роботи та правової

освіти Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області 

До уваги суб’єктів державної реєстрації!

В зв’язку із внесенням змін до Закону України «Про електронний цифровий підпис» та відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 31 жовтня 2016 року № 3086/5 «Про врегулювання відносин з використання захищених носіїв особистих ключів» державні реєстратори прав на нерухоме майно, державні реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, нотаріуси повинні використовувати лише захищені носії особистих ключів з моменту впровадження відповідного програмного забезпечення Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, що забезпечує використання таких носіїв, але не пізніше                                    31 березня 2017 року.

Звертаємо увагу, що з 00:00 годин 01 квітня 2017 року програмне забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань буде переведено в режим роботи із підтримкою виключно захищених носіїв ключової інформації та буде відсутня можливість входу до даних реєстрів з незахищених носіїв ключової інформації.

Тому, переконливо просимо не зволікати та вже впродовж березня 2017 року провести всі заходи щодо повного переведення державних реєстраторів на використання захищених носіїв особистих ключів.

З питань придбання захищених носіїв ключової інформації, генерації особистих ключів, отримання посилених сертифікатів відкритих ключів та одночасно ідентифікаторів доступу до реєстрів необхідно звертатися до Харківської філії ДП «НАІС» (тел. (057) 703-44-01), Запорізької філії «НАІС» (тел. (061) 239-53-82) та Дніпропетровської філії «НАІС» (тел. (056) 745-60-45, 745-60-14).

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності

комісії з питань розгляду скарг у сфері державної

реєстрації Управління державної реєстрації Головного 

територіального управління юстиції у Донецькій області

ДО УВАГИ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ!

Верховна Рада України з прийняттям 21 грудня 2016 року Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» відтермінувала строк приведення установчих документів неприбуткових організацій у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме до 01 липня 2017 року.

Звертаємо увагу, що зазначені вимоги поширюються не тільки на громадські об’єднання, а й на творчі спілки та їх місцеві осередки, професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об’єднання.

Нагадуємо, що невиконання вимог щодо приведення установчих документів неприбуткових організацій до вимог пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та неподання копій таких документів до відповідних органів Державної фіскальної служби України тягне за собою виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Одночасно, згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання» статути (положення) громадських організацій, спілок громадських організацій, легалізовані на день введення цього Закону в дію мають бути приведені у відповідність із цим Законом.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію зазначених змін у строк, визначений законодавством.

З метою уникнення у травні-червні 2017 року черг та незручностей для представників громадських формувань, Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області закликає не зволікати з цим процесом, та забезпечити завчасне внесення змін.

Документи для державної реєстрації подаються у паперовій (особисто заявником або поштовим відправленням) або в електронній формі.

Документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.

У паперовому вигляді документи для державної реєстрації змін щодо громадських формувань

надсилаються:

-        поштовим відправленням на адресу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області: 84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 39/3. У разі подання документів поштовим відправленням справжність підпису заявника на заяві, форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України від                  18 листопада 2016 №3268/5, повинна бути нотаріально засвідчена;

подаються:

-        безпосередньо до державних реєстраторів відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84301, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 32, кабінет 406);

- до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги області в містах Маріуполь та Краматорськ;

- до центрів надання адміністративних послуг, створених при районних державних адміністраціях та виконавчих органах місцевих рад.

Адреси та контактні данні для подання документів, методичні матеріали з цього приводу доступні за посиланням:

http://ddr.justice-dn.gov.ua/.            

Прийом заявників державними реєстраторами управління юстиції здійснюється:

- з понеділка по четвер з 8.00 до 12.00, з 12.45 до 17.00;

- у п’ятницю з 8.00 до 12.00, з 12.45 до 15.45.

Консультації із зазначеного питання можна одержати у телефонному режимі на  прямій «гарячій» телефонній лінії – (06264)4-25-00, яка працює щосереди з 9.00 до 12.00, з 12.45 до 16.00.

Телефон для довідок: (06264)1-74-46.

Відділ державної реєстрації

 друкованих засобів масової інформації

Управління державної реєстрації

Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

3 роки роботи нової команди Мін’юсту: перетворення з корупційного монстра на Міністерство справедливості та зручних сервісів

За 3 роки, які минули з моменту приходу до Міністерства юстиції нової команди на чолі з Міністром юстиції Павлом Петренком, у відомстві вдалося провести кардинальні реформи, які забезпечили перетворення органу із бюрократичного монстра радянського зразка у сучасну динамічну структуру, головною метою якої є забезпечення справедливості й захисту громадян, а також надання українцям зручних та комфортних сервісів.

Було проведено структурну та кадрову реформи, які стали фундаментом для запровадження усіх змін у міністерстві. Передовсім було проведено внутрішній аудит, ліквідовано дублюючі функції та скорочено кількість департаментів у центральному апараті Мін’юсту з 46 до 35. Загальна кількість чиновників по системі за ці роки скоротилася вдвічі - з 26 до 13 тисяч. Разом з тим розроблено та запроваджено єдину структуру регіональних органів юстиції та запроваджено відкриті та прозорі відбори на вакантні посади всіх рівнів, що дало можливість залучити нових спеціалістів до роботи Мін’юсту.

Серед перших кроків також була ліквідація корупційних схем старої влади, через які держава втрачала мільярди бюджетних коштів.

Ми стали першим органом, який не лише відкрито говорив про прозорість, а й зробив перші реальні кроки у цьому напрямку, відкривши доступ до реєстрів, якими оперує Мін’юст.

Ще одним важливим кроком, який дав можливість побороти корупцію та забезпечити громадян зручними послугами, стала кардинальна реформа Державної реєстраційної служби, про хабарі в якій складалися легенди.

Зокрема, було ліквідовано ДРС як окремий структурний підрозділ, а функцію державних реєстраторів у сфері реєстрації нерухомості та бізнесу передано місцевій владі, нотаріусам та акредитованим суб’єктам. Нині ці послуги надає майже 10 тисяч суб’єктів, а такі поняття як черги, хабарі та хамство відійшли у минуле. Нині вже підготовлено ґрунт для передачі на місця послуг у сфері реєстрації актів цивільного стану.

Так само ми стали піонерами у сфері боротьби з таким ганебним явищем як рейдерство. На жаль, роками держава не лише не боролася із захопленнями майна, а й своїм мовчанням заохочувала окремих «ділків» до таких дій. Через це Україна залишалася сірою зоною, де права власників існують лише на папері, що відлякувало закордонних інвесторів.

З початку минулого запущено роботу Комісії з розгляду скарг на дії державних реєстраторів при Міністерстві юстиції. Розглянуто понад 1000 скарг, серед яких - 500 задоволено.

Окрім цього, прийнято Антирейдерський закон (№5067), який забезпечив реальне покарання для всіх, хто причетний до рейдерства – до 10 років зі спецконфіскацією майна. Після прийняття закону кількість карг на спроби захоплення знизилася на порядок.

Так само ми піклуємося про захист простих громадян. Триває реалізація найбільшого соціального проекту Уряду з надання безоплатної правової допомоги. В наших центрах та бюро українці, які раніше не могли дозволити собі захист через відсутність коштів на приватного адвоката, можуть отримати консультацію чи представника у суді.

Нині вже відкрито 549 точок доступу до безоплатної правової допомоги, оброблено 398 тисяч звернень громадян, 53 тисячі українців отримали безкоштовного адвоката. Окрім того адвокати системи БПД домоглися 2000 виправдувальних вироків у кримінальних справах, врятувавши від тюрми 2000 огульно звинувачених громадян.

Запроваджено Онлайн сервіси для населення та бізнесу, які дають можливість отримати послуги, не виходячи з дому чи офісу. За час дії проекту громадянами вчинено 62 млн. реєстраційних дій та отримано більше 1 млн. платних послуг.

Триває запуск сучасних послуг, які роблять життя мільйонів українців значно простішим. Зокрема, проектом Міністерства юстиції з  видачі свідоцтв про народження можна скористатися у 474 медичних закладах по всій країні. За новою зручною процедурою перші документи видані 114 тисячам малюків. Окрім цього, в рамках пілотного проекту, проводиться реєстрація місця проживання новонародженого. Даною послугою скористалися вже 1703 батьків.

Ще однією новацію Мін’юсту є проект «Шлюб за добу», який дає можливість парі самій визначитися з датою та часом весілля. Нині до сервісу вже долучилися 20 міст, де побралися понад 5200 пар. А найголовніше – за даною процедурою можуть отримати легальні документи про шлюб мешканці тимчасово окупованих та непідконтрольних українській владі регіонів. Для цього їм достатньо обрати дату та час та усього раз приїхати на контрольовану територію.

Триває реформа системи виконання судових та інших рішень. Прийнято закони «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження», якими запроваджено інститут приватних виконавців, автоматизацію процедури виконання рішень та забезпечено достойну оплату за швидку та якісну роботу.

Дано старт найскладніші реформі Міністерства юстиції – реформі пенітенціарної системи. Вже ліквідовано стару Державну пенітенціарну службу, створено 3 управління в Мін’юсті та 6 міжрегіональних управлінь. Запущено проект державно-приватного партнерства для будівництва нових слідчих ізоляторів у Києві та Львові. Дано старт створенню повноцінної системи пробації, яка забезпечить ре соціалізацію ув’язнених та їх повернення до нормального життя у суспільстві.

Важливим напрямком роботи відомства є антикорупційна робота. За цим напрямком розроблено сучасне антикорупційне законодавство, забезпечено запуск антикорупційних органів та дано старт системі електронного декларування.

За безпосередньої участі Міністерства юстиції розроблено зміни до Конституції України та імплементацій ний закон, які забезпечили старт судової реформи.

Так само триває робота із захисту інтересів України у міжнародних судах, передовсім проти агресора. Зокрема, подано 5 справ «Україна проти Росії» до Європейського суду з прав людини та справа щодо порушення Росією 2 конвенцій до Міжнародного суду ООН. На постійній основі проводиться збір, підготовка та передача до судів доказів щодо анексії Криму Росією, дискримінації прав українців та кримських татар та організації агресором терактів на території України.

Запроваджено систему електронних торгів арештованим майном «СЕТАМ» – це майданчик відкритих торгів, доступ до якого мають усі бажаючі. За останній рік тут реалізовано 14 тис. лотів загальною вартістю 2,4 млрд. грн. До державного бюджету від діяльності СЕТАМ надійшло 230 млн. грн.

Мін’юстом також проведено процес очищення влади у державних органах. Нині до реєстру люстрованих осіб внесено 937 осіб. Тисячі чиновників добровільно залишили свої посади, не діждавшись перевірок.