Порядок скасування заповіту нотаріусами України

Заповіт скасовується зокрема поданням відповідної заяви або посвідченням нового заповіту. Процедура скасування не зобов’язує громадянина звертатись саме до тієї держнотконтори (приватного нотаріуса) у якій відбулось посвідчення заповіту, тому здійснити першу можливо у будь якого нотаріуса України. Затвердженої форми заяви про скасування заповіту, як такої, не існує, але є загальні вимоги до порядку її складання.

Текст заяви повинен бути викладений зрозуміло, чітко, грамотно, не повинен мати підчисток, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Перед підписанням документа нотаріус зобов’язаний забезпечити ознайомлення зі змістом заяви заповідача. Нотаріус перевіряє справжність підпису заповідача шляхом здійснення ним підпису у його присутності.

Мають місце випадки, коли громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається заповідачем. За бажанням заповідача процедура підписання може відбутися  в присутності свідків, кількість яких повинна складати не менше двох. Свідками не можуть буди заінтересовані особи, члени сім'ї, близькі родичі спадкоємця та спадкоємці за заповітом.

Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа. У такому випадку присутність свідків повинна бути обов’язковою.

Важливо пам’ятати, що зазначені нотаріальні дії, як і інші, вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.

Як і кому повідомити про корупційне правопорушення

Кожний українець принаймні раз в житті стикався з проявами корупції, які полягають у зловживанні владою або службовими повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди.

Однак, поряд з використанням службових повноважень для власного збагачення, прикладами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, які вчиняються посадовими особами є, зокрема: використання державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах; прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів; порушення обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, а також, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; надання підлеглим незаконних доручень на користь своїх приватних інтересів чи інтересів третіх осіб.

Негайне інформування спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про виявлені факти вчинення посадовими та службовими особами корупційних діянь є одним з ефективних механізмів боротьби з корупцією.  

До кола спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції згідно із Законом України «Про запобігання корупції» віднесені органи прокуратури, Національної поліції, Національне агентство з питань запобігання корупції,  Національне антикорупційне бюро України.

Також, звернутись з інформацією про вчинення корупційного діяння працюючим в будь-якому державному органі співробітником можливо до керівника або уповноваженого підрозділу (особи)  з питань запобігання та виявлення корупції цього органу.  

            Повідомити про корупцію можна як у телефонному режимі, так і через офіційні веб-сайти, надісланням листа на електронну пошту,  письмово у вигляді заяви  або усно при особистому прийомі громадян керівником органу чи його уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції. У повідомленні необхідно у довільній формі викласти всі відомі факти вчинення виявленого корупційного порушення та додати докази за наявності останніх. Воно повинно містити прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, контактні дані заявника. Антикорупційним законодавством передбачена можливість повідомити про корупцію без зазначення авторства.

         Якщо викладена у повідомленні інформація про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» знайде підтвердження, керівник відповідного органу повинен вжити заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. У разі виявлення в діях правопорушника ознак кримінального або адміністративного правопорушення, інформуються спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.  

        

Головний спеціаліст з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Що є перешкодою для передачі землі в оренду

Земля завжди була і є одним з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні. Майже кожен житель сільської місцевості є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення та віддає її в оренду.

Проте, непоодинокими є випадки, коли відносно власника земельного наділу наявні обтяження або арешти на все нерухоме майно.

Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулакова Тетяна відповідає на питання: чи може власник при наявності таких записів передавати землю в оренду?

Цивільний законодавством визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності, що належить особі, включає цілий комплекс правових можливостей, що надаються власникові. Ці суб’єктивні права групуються в правомочності володіння, користування та розпоряджання.

Право володіння означає передбачену законом можливість мати в себе певне майно.

Користування річчю означає можливість використовувати властивості речі для своїх потреб чи потреб інших осіб, присвоювати плоди та доходи, що їх приносить річ.

Розпоряджання річчю передбачає можливість укладення щодо речі будь-яких правочинів у межах, визначених законодавством.

Оренда і є засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

Поняття обтяження надано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно норм зазначеного закону обтяження – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Слід звернути увагу, що наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно є підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у проведенні державної реєстрації стосовно такого майна.

Отже, наявність зареєстрованого обтяження на нерухоме майно, в тому числі накладеного органами державної виконавчої служби, виключає можливість передачі власником такого майна у користування іншим особам.

Тож власникам земельних ділянок перед тим як передавати землю в оренду необхідно переконатись у відсутності будь-яких обтяжень або арештів на належне їм майно.

Що робити, коли існування громадського об’єднання більш не є актуальним

На сьогодні в Україні налічується понад 80 тисяч зареєстрованих громадських об’єднань. З часом деякі з них продовжують здійснювати активну діяльність, деякі змінюють формат діяльності, а хтось фактично припиняє своє існування.

Головний спеціаліст юстиції Донеччини Наталія Наконечна консультує, як правильно юридично оформити припинення громадського об’єднання.

Як свідчить практика, із загальної кількості зареєстрованих громадських об’єднань значна їх частина багато років не здійснює діяльність, водночас не реєструючи своє припинення. Така практика є хибною, особливо якщо це стосується громадського об’єднання зі статусом юридичної особи, оскільки організація фактично перебуває на обліку у відповідних державних органах та несе обов’язки, передбачені цивільним законодавством. Невиконання вимог, наприклад, щодо надання звітності тягне за собою застосування контролюючими органами відповідних санкцій.

Таким чином, якщо зареєстроване громадське об’єднання фактично не здійснює свою діяльність, варто офіційно зареєструвати припинення діяльності.

Державна реєстрація припинення громадського об’єднання зі статусом юридичної особи відбувається у два етапи.

На першому етапі приймається рішення про припинення громадського об’єднання. Оформляється протокол, в якому члени організації обов’язково визначають ліквідатора (ліквідаційну комісію) та строк заявлення кредиторами своїх вимог, який складає від двох до шести місяців. При цьому, протягом трьох днів з дня прийняття рішення необхідно подати документи для державної реєстрації.  

На другому етапі відбувається державна реєстрація припинення. Після закінчення визначеного строку заявлення вимог кредиторів  подається заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Державна реєстрація припинення відбувається за умови відсутності заборгованості у контролюючих органів та незавершених виконавчих проваджень.

Звертаємо увагу, що ліквідатору (ліквідаційній комісії) необхідно вжити всіх заходів для зняття з обліку громадського об’єднання в органах державної фіскальної служби та Пенсійного фонду України.

Процедура припинення діяльності є досить нескладною і варта того, щоб не накопичувати зобов’язання.

Закликаємо керівників громадських об’єднань, діяльність яких «поставлена на тривалу паузу», вирішити питання щодо припинення їх діяльності та звернутися до державних реєстраторів Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з вищезазначеними документами.

Нагадуємо, що в обласній юстиції працює «гаряча лінія», яка надає безкоштовні консультації з реєстраційних питань щодо громадських формувань: 0626442500, 0626417446. На нашому веб-сайті можна отримати зразки необхідних документів.   Юстиція відкрита для людей!

Очільник Донецької юстиції Андрій Гнатушок інформує. Законодавчі зміни щодо нарахування тарифів - ініціатива #Чесна платіжка

Ще у лютому 2019 року Кабінет Міністрів України звернув увагу на те, що громадянам за наявності лічильників газу приходять платіжки із застосуванням коефіцієнтів приведення до стандартних умов. Це, у свою чергу, суттєво збільшувало вартість газу, що стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.

Урядом було ініційовано звернення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Внаслідок дієвого діалогу НАК «Нафтогаз України» знизило ціну на газ для населення. Зараз вона майже однакова для всіх регіонів. Однак, ціна на тепло залишалася різною.

З метою захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг та відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України 26 червня 2019 року прийняв постанову № 560 «Деякі питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг».

Даною постановою на опалювальний сезон 2019-2020 роки Урядом встановлено граничні ціни/тарифи на послуги для населення міст обласного значення та міста Києва. Так, у разі оснащення приладами обліку теплової енергії встановлено верхній поріг для нарахування до сплати 1400 гривень за 1 Гкал, За відсутності приладів обліку громадяни будуть сплачувати 35,21 гривні за 1 кв. метр. Граничні тарифи за постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до систем постачання гарячої води становлять 83,66 гривні за 1 куб. метр, у разі їх відсутності - 75,74 гривні за 1 куб. метр.

При цьому, оплата послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води населенням міст обласного значення та міста Києва здійснюється з урахуванням встановлених відповідними органами місцевого самоврядування цін/тарифів, які не перевищують граничні ціни/тарифи.

У свою чергу, за підрахунками, це надасть можливість знизити в середньому вартість опалення й гарячої води на 14%, а в окремих містах-рекордсменах вартість опалення впаде на 40%.

Цього ж дня в Україні стартувала всеукраїнська правопросвітницька  інформаційна кампанія «Чесна платіжка», метою якої є підвищення рівня обізнаності громадян щодо правильного нарахування тарифів на послуги з постачання теплової енергії і гарячої води.

Кампанія «Чесна платіжка» реалізується Міністерством юстиції спільно з системою безоплатної правової допомоги. Дана ініціатива допоможе громадянам дізнатися про захист своїх прав як споживачів житлово-комунальних послуг, а також як діяти у випадку отримання «нечесної платіжки».

Важливим кроком Міністерства юстиції є запуск онлайн-калькулятору розрахунку «чесної платіжки», яким кожен може скористатися на сайті Урядового порталу та Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua/pages/calc-service).

Дана соціальна ініціатива надає можливість українцям самостійно вирахувати реальну вартість спожитих комунальних послуг.

Звертаю Вашу увагу, що з питань захисту прав або необхідності отримання консультації кожен може звернутися до системи безоплатної правової допомоги за телефоном гарячої лінії: 0800-213-103.

Адреса, яка є місцезнаходженням (місцем проживання) фізичної особи – підприємця

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно – правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців регулюються Законом України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (далі – Закон про реєстрацію).

Відповідно до Закону про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем) фізичної особи – підприємця.

Провідний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Богдан Гордієнко надає роз’яснення стосовно визначення терміну “місцезнаходження”.

Термін “місцезнаходження” для фізичної особи, яка має намір стати підприємцем є загальним та включає відомості про місце проживання фізичної особи або іншу адресу, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою.

Згідно Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” відповідно до Конституції України регулює відносини, пов’язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні. Відповідно до цього Закону вільний вибір місця проживання чи перебування – право громадян України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно – територіальної одиниці, де вони хочуть проживати або перебувати.

Місце перебування – адміністративно – територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.

Місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно – територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Окрема категорія громадян яка потребує уваги – це внутрішньо переміщені особи. Згідно Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” до такої категорії осіб належать: громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених вище. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Крім того повідомляємо, що відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, на сьогодні доволі широке тлумачення терміну «місцезнаходження».

Відповідно до діючого законодавства, фізичні особи, які мають намір стати підприємцями, повинні зазначити в заяві про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця адресу, яка є місцем проживання або іншу адресу, за якою можливо здійснювати з ними зв’язок.

Додатково інформуємо, що за правовою допомогою та роз’ясненнями у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна та бізнесу, оскарження дій державних  реєстраторів можна звернутись до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за телефоном у м. Краматорську (06264)42481.

Юстиція відкрита для людей.

ДО УВАГИ ВЛАСНИКІВ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Придбали нерухоме майно, проте у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) виявили чинний запис за попереднім власником. Не поспішайте панікувати, а звертайтесь до державного реєстратора з заявою про внесення змін до запису.

Про процедуру внесення змін до Державного реєстру прав інформує Ганна Пилипенко - головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій  області.

Будь – які записи щодо набуття права власності на об’єкт нерухомого майна фіксуються у Державному реєстрі прав, функціонування якого здійснюється з 01.01.2013. До цього ж часу реєстрація нерухомості відбувалась у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (далі – Реєстр прав власності) який з 01.01.2013 став архівною складовою частиною Державного реєстру прав та відповідно до норм чинного законодавства використовувався державним реєстратором виключно для перегляду інформації під час вчинення реєстраційних дій з нерухомістю. Згодом здійснення державної реєстрації за умови таких технічних змін призвели до численних непорозумінь з боку власників об’єктів нерухомого майна.

Тож спробуємо розібратися у ситуації яка викликає запитання у громадян на практиці типової процедури укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Так, у разі відчуження нерухомості, запис щодо права власності за новим власником вноситься державним реєстратором до Державного реєстру прав не анулюючи інформацію щодо попереднього власника у Реєстрі прав власності. Необхідно зазначити, що ведення Державного реєстру прав передбачає, внесення до реєстру відомостей про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, які є актуальними та мають пріоритет перед записами Реєстру прав власності. Наявний запис у архівному реєстрі щодо продавця не обмежує покупця у здійсненні своїх прав на об’єкт нерухомого майна.

Проте, так зване подвоєння записів не рідко викликає не аби яку плутанину та обурення серед населення, тим самим ставивши під сумнів компетентність державних реєстраторів.

Оскільки політика держави направлена на удосконалення надання якісних адміністративних послуг, прогалина щодо подвійної реєстрації була цілком усунена шляхом внесення відповідних змін до норм чинного законодавства.

Так, пунктом 45 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що у разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 01.01.2013 в Реєстрі прав власності, після внесення до Державного реєстру прав відомостей щодо права власності за новим правонабувачем, державний реєстратор проставляє у архівному реєстрі відмітку про погашення запису щодо права власності за відчужувачем. 

Правила цього пункту в частині проставлення відмітки про погашення запису в Реєстрі прав власності застосовуються також у разі, коли така державна реєстрація вже проведена в Державному реєстрі прав, без проставлення відповідної відмітки під час проведення реєстраційних дій щодо відповідного об’єкта нерухомого майна - за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав. Така заява може бути подана як особою, записи про яку в Реєстрі прав власності залишилися без проставлення відмітки про погашення, або її спадкоємцями.

Процедура внесення змін є досить легкою, а саме достатньо звернутись до державного реєстратора з заявою про внесення змін та документом про сплату адміністративного збору, що на сьогодні складає 80 грн. Внесення змін до записів здійснюється у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви.

Крім того, положення норм чинного законодавства не зобов’язують вносити зміни до записів Реєстру прав власності. Тобто погашення запису щодо права власності за попереднім власником нерухомого майна залежить виключно від особистого бажання теперішнього володаря та не обмежує його у здійсненні прав щодо розпорядження своїм майном.

Більш детальну консультацію з питань державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.

Юстиція відкрита для людей