Що треба знати, аби захистити своє майно чи агробізнес від рейдерського захоплення?



За останні роки в нашій країні спостерігається розвиток агропромислового комплексу. Сьогодні агробізнес – це сучасне виробництво, яке має у своєму розпорядженні багатомільйонні активи: сільгосптехніка, технології, насіннєвий матеріал тощо. Іноземні та національні аналітики прогнозують аграрному сектору вихід на пріоритетні позиції економіки України.
Тому не дивно, що саме український агробізнес є дуже привабливим шматочком для осіб, охочих до швидкого збагачення. Так, із року в рік в Україні все більше аграріїв страждає від такого явища як рейдерське захоплення. Рейдерство в аграрному бізнесі стало справжнім лихом, а практика показує, що жоден аграрій не має стовідсоткового захисту.
Що ми знаємо про таку загрозу для агробізнесу? Які причини виникнення рейдерства?
Для розуміння сучасного рейдерства необхідно зауважити, що такі захоплення проводять не лише люди у масках та зі зброєю в руках. Всі рейдерські напади, зазвичай, мають правове підґрунтя. Примітним є те, що рейдери щоразу удосконалюють можливості надати своїм діям як найбільше «правових» підстав, інакше кажучи, за кожним рейдерським нападом стоїть «корпоративний» або «цивільний» спір. Так, коли рейдери з’являються на підприємстві, вони вже мають на руках рішення суду, виконавчі документи, нотаріальні написи тощо. Після чого невідомі особи повідомляють власникам про нове керівництво та господарів, наявність у підприємства великого боргу, у зв’язку з чим майно та гроші підприємства передані іншим особам, про існування яких власники навіть не підозрювали. Це майже стандартний сценарій початку рейдерського захоплення, що трапляється останнім часом.
Варто звернути увагу, що найголовнішим для рейдерів є отримання доступу до інформації підприємства і документів щодо організації та діяльності, яка використовується з метою виявлення реальних правових прогалин у діяльності підприємства. Такими можуть бути незареєстровані договори оренди або взагалі відсутні правові підстави використання землі, тоді як на цих ділянках вирощується врожай.
Як же можна захисти свій бізнес від рейдерського нападу?
Насамперед, необхідно самостійно побудувати надійну систему захисту власного бізнесу. Потрібно привести у відповідність всі правові підстави для функціонування підприємства, приділити увагу забезпеченню зберігання оригіналів установчих документів.
У допомогу аграріям можуть стати превентивні заходи, які наразі існують в нашій державі. Так, з метою запобігання здійснення іншими особами реєстраційних дій, можливо ввести обмеження на їх здійснення лише певною особою. Посилити цей захід можна за допомогою використання послуги «СМС-Маяк», яку дуже просто отримати на сайті Міністерства юстиції. Така послуга дасть можливість власнику дізнатися про всі зміни в реєстрі через SMS-повідомлення у вигляді електронного листа, а також через сповіщення в кабінеті користувача програми SMS-Маяк. Сервіс SMS-Маяк суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист ваших порушених прав, адже часовий фактор у даному питанні є одним із найважливіших моментів.
Скориставшись даною послугою, ви зможете своєчасно звернутись до правоохоронних органів із заявою про неправомірність реєстраційних дій, а також до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора або до суду з позовною заявою про скасування проведених реєстраційних дій.
Якщо ж вам стало відомо, що реєстраційні дії проведені за допомогою підроблених документів, в такому випадку необхідно отримати забезпечення позовних вимог у вигляді заборони відчуження майна, коштів, що належать підприємству. З метою посилення свого захисту також потрібно звернутися до правоохоронних органів із заявою про скоєний злочин, що допоможе зберегти майно підприємства за допомогою заходів забезпечення в кримінальному проваджені.
Отже, кожен сучасний аграрій може захистити себе самостійно, володіючи необхідною інформацією та своєчасно її використовуючи.
Додатково повідомляємо, що за правовою допомогою та роз’ясненнями у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів можна звернутись до Донецької обласної юстиції за телефоном «гарячої» лінії у м. Краматорську 06264-4-24-81.
З метою отримання допомоги по оперативному вирішенню проблемних питань у сфері земельних відносин можна звернутись до оперативного штабу реагування на спроби рейдерських захоплень землі чи зібраного врожаю, утвореного при Донецькій облдержадміністрації, за телефоном06264-2-01-21 або надіслати звернення електронною поштою apr.d@dn.gov.ua.


Головний спеціаліст відділу розгляду звернень та
забезпечення діяльності комісії з питань розгляду
скарг у сфері державної реєстрації Управління
 державної реєстрації Головного територіального
 управління юстиції у Донецькій області
Дмитренко О.Ю.

Проблема доступності населення до нотаріальних та реєстраційних послуг на селі стала предметом обговорення серед законодавців




Сьогодні хочу надати відповідь на декілька актуальних та більш обговорюваних запитань відносно законопроекту 9140 який стосується захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості.
Чи містить законопроект 9140 рейдерські та корупційні ризики?
Законопроект 9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (реєстр. № 9140 від 01.10.2018) не містить жодних рейдерських чи корупційних ризиків. Сьогодні Мінюст та управління юстиції спростовують міфи про законопроект 9140, який викликав неоднозначну реакцію. Тому для того, щоб зрозуміти абсурдність міфів, які з’являються навколо нього, достатньо просто прочитати його останню редакцію.
Чи існує проблема доступу до нотаріальних послуг у сільській місцевості?
Як ми всі знаємо, проблема доступу до послуг нотаріату у сільській місцевості існує. Так, як показує статистика 13 млн. українців проживають в селі і не мають нормального доступу до нотаріальних послуг, а у 122 районах взагалі немає жодного нотаріуса, ні державного, ні приватного.
Виходячи з вищенаведеного, ми бачимо, що проблема доступності населення до нотаріальних та реєстраційних послуг є. Вона наявна і на рівні держави, і тому стала предметом обговорення серед законодавців.
Яка ж мета законопроекту 9140?
Метою законопроекту 9140 є створення законодавчих передумов для покращення доступу осіб, які проживають (зареєстровані) у селах, селищах міського типу та містах районного значення до нотаріальних та реєстраційних послуг, що сприятиме захисту та належній реалізації економічних та спадкових прав. Тому, в законопроекті пропонується ввести посаду «уповноважена особа органу юстиції».
Хто ж такі будуть «Уповноважені посадові особи органу юстиції» та якими повноваженнями вони будуть наділені, в разі прийняття законопроекту?
В законопроекті 9140 передбачено, що у разі якщо в нотаріальному окрузі не має нотаріуса або в нотаріальному окрузі з населенням більше 10 000 осіб здійснює нотаріальну діяльність менше двох нотаріусів та в окремих випадках за погодженням з Нотаріальною палатою України, для осіб, які проживають (зареєстровані) у селах, селищах, селищах міського типу та містах районного значення, нотаріальні дії передбачені статтею 36-1 Закону «Про нотаріат» вчиняють також уповноважені особи органів юстиції.
Уповноважена особа органу юстиції – це посадова особа головного управління юстиції, яка має вищу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр),  стаж роботи в органах юстиції, на посадах безпосередньо пов’язаних з державним регулюванням, контролем або організацією нотаріату, державної реєстрації або консультантом державної нотаріальної контори не менш, як три роки, пройшла стажування в органах нотаріату та державної реєстрації не менше трьох місяців, та вчиняє нотаріальні дії встановлені статтею 361 Закону «Про нотаріат», а також інші дії, відмінні від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Призначення на посаду уповноваженої особи органу юстиції та звільнення з цієї посади буде здійснюватись за погодженням з Міністерством юстиції України.
Отже, уповноважені особи органу юстиції забезпечать потребу громадян в таких послугах, як оформлення спадщини, дарування, договорів довічного утримання, посвідчення копій документів, видача свідоцтв про народження і смерть, із територіальною прив’язкою до місця здійснення послуги, жителям віддалених сіл та селищ. Головне територіальне управління юстиції не вперше реалізує нові ініціативи Міністерства юстиції, і досвід показує, що всі вони працюють ефективно та сприймаються суспільством.

МІН’ЮСТ ПРЕЗЕНТУВАВ ДРУГИЙ ВИПУСК ТЕЛЕПРОГРАМИ «Я МАЮ ПРАВО!» НА ТЕМУ «ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА»



Міністерство юстиції України підготувало другий випуск програми «Я МАЮ ПРАВО!» на тему «Визнання батьківства». Відеоматеріал створений за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який реалізується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром надання правової допомоги та фінансується Урядом Канади.
«Я МАЮ ПРАВО!» – загальнонаціональний правопросвітницький ТВ проект, спрямований на підвищення рівня правової обізнаності громадян.

В другому випуску програми роз’яснюється, що потрібно робити та куди звертатися для визнання батьківства.
Зокрема, громадяни можуть скористатися первинною та вторинною правовою допомогою у центрах та бюро безоплатної правової допомоги. Первинну допомогу (консультації, надання інформації) можуть отримати усі особи, які перебувають під юрисдикцією України. Скористатися вторинною безоплатною правовою допомогою (захист і представництво у суді, допомога у складенні документів процесуального характеру) можуть найбільш вразливі, соціально незахищені, верстви населення - незаміжні громадяни, учасники АТО та ветерани війни, внутрішньо переміщені особи, малозабезпечені діти, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи, які постраждали від домашнього насильства.
Визнання батьківства відбувається наступним чином.

1) Якщо батьки не перебувають у шлюбі, достатньо спільної заяви батька і матері про визнання батьківства.

2) Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі, а заява про визнання батьківства відсутня, прізвище та громадянство батька дитини визначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім’я та по батькові дитини зазначається за вказівкою матері. Якщо відомості про батька записані саме у такому порядку, для визначення походження дитини від батька потрібно подати  позовну заяву про визнання батьківства до суду.

У позовній заяві потрібно зазначити: а) фактичні дані про дитину; б) будь-які відомості, які зможуть засвідчити походження дитини від батька. До заяви додаються необхідні докази, а також документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позов про визнання дитини може пред’явити мати дитини; опікун; піклувальник; особа, яка утримує та виховує дитину; сама дитина, якщо вона досягла 18 років; особа, яка вважає себе батьком дитини.
Одним з доказів батьківства є результат судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Спеціалісти радять проводити таку експертизу лише у сертифікованих лабораторіях. В іншому випадку суд може не взяти результат експертизи до уваги.
На підставі рішення суду орган РАЦС вносить зміни до актового запису про народження - змінює інформацію про батька - і видає нове свідоцтво про народження дитини.

Захищай свої права разом з Мін’юстом!

Інформер: https://youtu.be/4n2n2KYrRXc

Програма: https://youtu.be/EHzPFeR3M8M

МІН’ЮСТ ПІДГОТУВАВ ВІДЕОРОЛИК ПРО СПАДКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ІНОЗЕМЦЯМИ



Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало інформаційно-навчальний відеоролик із серії «Знай своє право на землю» щодо спадкування земельних ділянок  сільськогосподарського призначення, в тому числі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами.
Відповідно до земельного законодавства земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть набувати у власність лише громадяни України та юридичні особи України, засновані громадянами України або юридичними особами України. Разом з тим, право на спадкування, у тому числі на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, може виникати також у іноземних громадян, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб.
Іноземні громадяни, особи без громадянства або ж іноземні юридичні особи, успадковуючи земельну ділянку сільськогосподарського призначення, отримують свідоцтво про право на спадщину з долученим до нього державним актом на право власності на цю земельну ділянку, з проставленими на ньому відмітками (державними актами право власності на земельні ділянки з 2013 року не посвідчується) нотаріуса та органу земельних ресурсів про перехід права власності неї до спадкоємця.
У відеоролику фахівці Мін’юсту повідомляють: відповідно до статтей 81, 82 Земельного кодексу України установлено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами протягом одного року підлягають відчуженню.
Таким чином, успадкувавши земельну ділянку сільськогосподарського призначення, іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи можуть будь-яким способом відчужити цю ділянку. У разі, якщо вони цього не зроблять, земельна ділянка буде відчужена у судовому порядку.
Також у відеоролику пояснюється, що мається на увазі під терміном «спадкування», роз’яснюється, хто має право на спадщину за законом і за заповітом, коли відкривається спадщина, який документ посвідчує право власності на земельну ділянку тощо.

Відео за посиланням: https://youtu.be/9riXfyPNdUg
Джерело: https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-pidgotuvav-videorolik-pro-spadkuvannya-zemelnih-dilyanok-silskogospodarskogo-priznachennya-inozemtsyami