Чи є відмінність між державними та приватними нотаріусами?

Реформування нотаріату в Україні на пострадянському просторі розпочалося з прийняттям у 1993 році Закону України «Про нотаріат».

Цим законом запроваджено нову форму нотаріальної діяльності – приватну. 

            Однак на відміну від державних нотаріусів, приватні мали більш звужене коло повноважень і з того моменту виникає питання до кого краще звернутись.

            Але у 2009 році ситуація змінилась. Тому звертаємо увагу читачів на те, що на сьогоднішній день статтею 34 Закону України 

«Про нотаріат», визначено перелік нотаріальних дій які вчиняють нотаріуси, незалежно від того державні вони чи приватні.

            Слід зауважити, що документи оформлені і приватними і державними нотаріусами, мають однакову юридичну силу, тому 

питання: до якого нотаріуса кожен звернутись, кожен вирішує для себе самостійно.

             Важливою відмінністю при виборі нотаріуса є оплата їх послуг: приватні нотаріуси справляють плату, розмір якої визначається за

домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою, але розмір такої плати не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за 

аналогічні нотаріальні дії, в той час як державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито в розмірах, встановлених

Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», який прийнятий ще у 1993 році.

           

В.В.Дундар

Заступник начальника відділу з питань нотаріату

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Державна реєстрація нормативно-правових актів органів виконавчої влади як дієвий механізм захисту прав, свобод і законних інтересів громадян

Однією з правових форм діяльності Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в забезпеченні реалізації державної правової політики та невід’ємним засобом захисту прав і свобод людини є здійснення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів.

У чому ж полягає правова експертиза та що являє собою державна реєстрація нормативно-правового акта?

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції, чинному та міжнародному законодавству, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Слід зазначити, що правова експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб’єкта нормотворення на прийняття цього нормативно-правового акта, якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

За результати проведення правової експертизи Головне управління приймає одне з таких правових рішень:

про державну реєстрацію. Таке рішення приймається, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції, законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, антикорупційному законодавству, правилам нормопроектувальної техніки та правопису;

про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання. Таке рішення може бути прийнято на прохання органу виконавчої влади (суб’єкта нормотворення) або з власної ініціативи Головного управління, якщо суб’єктом нормотворення порушено вимоги нормативно-правових актів, якими встановлюється порядок подання та здійснення державної реєстрації таких актів;

про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта. Таке рішення приймається у випадках, якщо нормативно-правовий акт не відповідає положенням чинного та міжнародного законодавства, виходить за межі компетенції органу, що його видав, містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Прийняття рішень про доопрацювання та відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта зобов’язують місцеві органи виконавчої влади (суб’єктів нормотворення) до певних правових дій. У разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації орган виконавчої влади повинен врахувати всі висловлені Головним управлінням зауваження та усунути виявлені порушення і протягом місяця повторно подати акт на державну реєстрацію або надати Головному управлінню копію документа про скасування такого акта. А нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню органом, що його видав, у 5-денний термін з дня отримання рішення про відмову в державній реєстрації такого акта.

Слід також наголосити на тому, що відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов’язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають буди доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними.

Суб’єкти нормотворення (орган виконавчої влади) направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

Узагальнюючи викладене правова експертиза та державна реєстрація нормативно-правових актів є дієвим механізмом в запобіганні прийняття норм права, які не відповідають положенням чинного та міжнародного законодавства, тим самим порушують (обмежують) права, свободи, законні інтереси громадян та юридичних осіб.

Відділ реєстрації нормативно-правових

актів управління реєстрації нормативно -

правових актів, правової роботи та правової

освіти Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Спрощено механізм стягнення аліментів

З 8 липня 2017 року наберуть чинності зміни до деяких законодавчих актів України, які торкаються порядку стягнення аліментів. Відповідний закон Верховна Рада України прийняла 17 травня поточного року.

         Аліменти, одержані на дитину, визнані власністю такої дитини, а не того з батьків, на ім’я кого вони виплачуються, як було раніше. Неповнолітній дитині, тобто дитині у віці від 14 до 18 років, надали право самостійно одержувати аліменти.  Розпоряджатись ними вона зможе з деякими обмеженнями, передбаченими   Цивільним кодексом України. Так,  за наявності достатніх підстав вважати, що отримані аліменти використовуються не на користь дитини, право неповнолітньої особи ними розпоряджатись можливо обмежити в судовому порядку за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування.

   Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини, не приймає участь у її утриманні, аліменти присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Законодавство не встановлює конкретний розмір такої частки чи грошової суми, їх визначає суд по кожному позову з урахуванням обставин, перелічених в статті 182 Сімейного кодексу України, а саме стану здоров’я та матеріального становища дитини та платника аліментів; наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Тепер зазначений  перелік  доповнений такими обставинами: наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Змінений і мінімальний розмір аліментів. Якщо раніше він не міг бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то тепер – не менше, ніж 50 відсотків такого мінімуму. Нагадаємо, що прожитковий мінімум для дитини до 6 років зараз становить 1426 гривень, від 6 до 18 років – 1777 гривень.

З’явилась можливість стягнути аліменти за спрощеним механізмом судового розгляду. Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, має намір стягнути аліменти у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, то суд може видати судовий наказ. Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, що видається судом у триденний строк з моменту відкриття провадження. Для того, щоб наказне провадження було відкрите, необхідно подати заяву про видачу судового наказу з дотриманням встановлених вимог до її форми та змісту.

         Врегульований порядок нарахування заборгованості по аліментах, платники яких є фізичними особами – підприємцями і перебувають на спрощеній системі оподаткування, який викликав багато питань. Якщо такий підприємець не сплачував аліменти, то заборгованість буде визначатись виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Аналогічне правило передбачене, як і раніше, для тих, хто не працює.

         Залишилось в Сімейному кодексі України право одержувача аліментів на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення до їх сплати. Однак тепер розмір такої неустойки обмежений 100 відсотками заборгованості.

В.о. начальника Головного

територіального управління

юстиції у Донецькій області          

О.В.Павлова

ЮСТИЦІЯ ДОНЕЧЧИНИ ЗАПРОШУЄ НА СТАЖУВАННЯ МОЛОДИХ ЮРИСТІВ

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області запрошує молодих фахівців у галузі права пройти стажування на базі одного із структурних підрозділів.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи є флагманами  у залученні молодих правників до розбудови правової, демократичної та сучасної системи державного управління.

Звертаємо увагу, що діяльність органів юстиції безпосередньо пов’язана  з реалізацією прав та законних інтересів громадян – саме органи та установи юстиції забезпечують реєстрацію актів громадянського стану (народження, шлюбу, смерті тощо) та нормативно-правових актів органів державної влади та місцевого самоврядування (рішень, розпоряджень, наказів тощо), здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів.

Стажування в органах юстиції дозволить молоді, яка нещодавно завершила навчання за спеціальністю «Правознавство» або продовжує навчатись на юридичних факультетах ВНЗ, отримати практичний досвід роботи в державному органі, застосувати отримані знання на практиці, усвідомити правильність вибору професії юриста та розглянути перспективу кар’єри державного службовця.

Вважаємо за необхідне зазначити, що особи, які пройшли стажування демонструють більш високий рівень знань, вмінь та навичок в професійній діяльності, що дозволяє їм успішно проходити конкурсні відбори на зайняття вакантних посад державної служби в системі орачів юстиції.

Особи, які бажають пройти стажування в Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області можуть подати анкету особисто або скористатись електронним сервісом Міністерства юстиції України, який доступний за посиланням  https://online.minjust.gov.ua/sotsialnyj-lift/.

 

Управління персоналу

Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Он-лайн будинок юстиції для громадян, які бажають зареєструвати громадську організацію!

Право громадян на об’єднання гарантовано Конституцією України, громадські організації є невід’ємним атрибутом громадянського суспільства та його значною частиною.

На сьогодні законодавство пропонує низку способів подання документів для державної реєстрації громадських об’єднань: безпосередня подача державному реєстратору, надсилання поштою, подача через центри надання адміністративних послуг та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

При цьому статистичні дані Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за 5 місяців 2017 року свідчать, що не всі громадські об’єднання реєструються одразу. Через недоліки у підготовці документів державні реєстратори відповідно до вимог законодавства приймають рішення про зупинення розгляду документів (24 % від загальної кількості поданих документів) або відмову у державній реєстрації (11 % поданих документів).

Саме тому послуга з попереднього перегляду документів для державної реєстрації створення громадських об’єднань знайшла своє відображення в Он-лайн будинку юстиції.

Нагадуємо, що 23 лютого 2017 року відбулась презентація виходу проекту Міністерства юстиції Он-лайн будинок юстиції на всеукраїнський рівень. Віднині послугами, в тому числі, з реєстрації громадського об’єднання з правом юридичної особи можуть скористатися всі українці. Для цього достатньо зайти на сайт сервісу http://online.minjust.gov.ua.

Даний сайт забезпечує отримання послуг без контакту з представниками влади.

Тут ви отримаєте необхідні сервіси в електронному режимі.

Он-лайн будинок юстиції об’єднує ті послуги, надання яких викликає на даному етапі найбільші черги, створює бюрократію і сприяє виникненню зловживань.

Он-лайн будинок юстиції – це повністю прозора автоматизована система, що забезпечує отримання послуг в електронному режимі без контакту з представниками влади. Проект увібрав у себе всі сервіси, які Міністерство юстиції надає в електронному вигляді та за допомогою Інтернету, не виходячи з дому чи офісу дозволяє:

-         отримувати інформацію зі всіх реєстрів Мін’юсту;

-         контролювати реєстраційні дії відносно своєї нерухомості за допомогою SMS-Маяка;

-         зареєструвати громадське об’єднання або засіб масової інформації;

-         отримувати дані про електронно-цифровий підпис;

-         користуватись послугами з повторного отримання документів у сфері реєстрації актів цивільного стану;

-         здійснювати державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та інше.

На порталі сервісу можна знайти інструкцію з отримання кожної запропонованої послуги, а також залишити відгук.

Наразі подати заяву для проведення попередньої правової експертизи документів, що подаються для проведення державної реєстрації громадської організації зі статусом юридичної особи, дуже просто.

Для цього необхідно зробити 3 прості кроки:

1. Перейти за посиланням online.minjust.gov.ua/dokumenty/go;
2. Заповнити заяву, форма якої передбачає прізвище, ім’я, по-батькові, контактний телефон, Email заявника, вказати регіон місцезнаходження організації;
3. Завантажити скановані копії документів, які мають подаватись для державної реєстрації.

Для зручності заявників зразки необхідних документів можна завантажити на цій же сторінці.

Після отримання заяви державні реєстратори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області протягом трьох робочих днів розглянуть подані документи та інформують про результати такого розгляду на вказану Вами електронну адресу.

Якщо документи відповідатимуть законодавству, можна одразу подавати їх для державної реєстрації у паперовому вигляді зручним для заявника способом.

В іншому випадку документи можна подавати після усунення вказаних державним реєстратором невідповідностей.

Он-лайн будинок юстиції набуває популярності у мешканців Донецької області, тож закликаємо і бажаючих зареєструвати громадську організацію скористатись новим зручним сервісом Міністерства юстиції!

Відділ державної реєстрації

друкованих засобів масової інформації

та громадських формувань

Управління державної реєстрації

Контроль державних реєстраторів в рамках реалізації положень «АНТИРЕЙДЕРСЬКОГО ЗАКОНУ»

В Україні з листопада 2016 року працює «антирейдерський закон», метою якого, в першу чергу, є захищення права власності громадян, бізнесу та іноземних інвесторів. З прийняттям «антирейдерського закону» розширено контрольні функції Міністерства юстиції України шляхом проведення моніторингу та камеральних перевірок державних реєстраторів, нотаріусів. Відтак з’являється законодавче визначення понять моніторингу реєстраційних дій та камеральної перевірки.

Процедуру здійснення контролю, камеральних перевірок та критерії, за якими проводиться моніторинг, визначено Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990.

Комплекс заходів з використанням програмних засобів ведення реєстрів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами та уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій, є моніторингом реєстраційних дій. Моніторинг проводиться за такими критеріями: порушення строків реєстрації, проведення реєстраційних дій в неробочий час, відсутність у реєстрах електронних копій документів, проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, скасування записів з реєстрів тощо. За результатами моніторингу реєстраційних дій складається акт.

Виявлення в процесі моніторингу порушень порядку державної реєстрації є підставою для проведення Міністерством юстиції камеральної перевірки –безвиїзної перевірки дій державного реєстратора, що проводиться на підставі наказу. Підставами для проведення камеральної перевірки можуть бути також скарги й обґрунтовані подання територіальних органів юстиції.

Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів, і її результати оформляються довідкою. За наслідком камеральної перевірки у разі виявлення порушень у сфері державної реєстрації на суб’єктів державної реєстрації можуть накладатися такі санкції:

• тимчасове обмеження або анулювання доступу до реєстру;
• передача матеріалів до правоохоронних органів;
• притягнення до адміністративної відповідальності реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта реєстрації;
• направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
• скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації.

Механізм моніторингу та камеральної перевірки в Україні тільки розпочав працювати та вже Міністерством юстиції доводилося вдаватися до санкцій у вигляді анулювання і блокування недобросовісних державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації. Сподіваємося, що подальша реалізація даного механізму контролю стане суттєвим кроком до переходу у якісно нову площину розвитку нашої держави.

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності

комісії з питань розгляду скарг у сфері державної

реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Як отримати право на шлюб неповнолітнім

Стати успішним в сучасному світі не завжди означає мати хорошу машину, велику  квартиру або віднятись по кар’єрних сходах. В успіху будь-якої людини велику роль відіграє сім’я. І в більшості випадків вона стає найціннішим подарунком долі для кожного з нас. Членами нашої родини ми, як правило, дорожимо і прислухаємося до їх порад.

         Право на створення сім’ї має особа, яка досягла шлюбного віку. Саме на підставі шлюбу створюється сім’я  чоловіком та жінкою, які мають намір любити і поважати один одного, спільно проживати,  надавати взаємну допомогу, виховувати дітей, нести спільну відповідальність за їх майбутнє.

         Сімейний кодекс України встановив шлюбний вік для чоловіків та жінок у вісімнадцять років.  Вони мають досягти повноліття на день реєстрації шлюбу. Така позиція відповідає Декларації прав людини, прийнятій  Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року,  у  статті 16 якої  говориться, що жінки і чоловіки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати родину. При цьому вони мають однакові права на шлюб.

         А що робити, коли перше кохання у 16 років призводить до наміру жити однією сім’єю? Надання права на шлюб  особі у віці до 18 років  віднесено до компетенції суду.

   Ø Хто може звернутись до суду за наданням права на шлюб?

Особа, яка досягла 16 років. Заява про надання права на шлюб не може подаватися представником такої особи (навіть законним представником, тобто батьками чи особами, які їх замінюють).

   Ø В якому випадку суд задовольнить заяву?

Якщо укладення шлюбу відповідатиме інтересам неповнолітньої особи, яка бажає його укласти. Для того, щоб дійти до висновку про те, що ранній шлюб відповідатиме інтересам дитини, суд має отримати  відповідні докази. Судова практика свідчить, що найчастіше такими доказами виступають: фактичне створення сім’ї, народження в такій сім’ї  дитини, вагітність неповнолітньої жінки.

   Ø В який суд необхідно звертатись?

Справу розглядає суд за місцем проживання заявника.

   Ø Які вимоги до заяви про надання права на шлюб?

У заяві про надання права на шлюб зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові заявника, його місце проживання та засоби зв’язку; прохання надати право на шлюб; відомості про ту особу, з ким планується шлюб; посилання на вік осіб, що бажають створити сім’ю, який не дозволяє це зробити за правилами Сімейного кодексу України; докази , що надання права на шлюб відповідає інтересам неповнолітнього заявника чи заявниці. До заяви додаються копії відповідних документів (свідоцтв про народження, медичних довідок про вагітність тощо). При цьому батьки заявника (неповнолітньої особи, яка бажає укласти шлюб), а також особа, з якою планується укладення шлюбу,  вказуються  у заяві про надання права на шлюб як заінтересовані особи.

   Ø На що звернути увагу в заяві?

Рішенням суду неповнолітній особі надається право на укладення шлюбу не загалом, а саме з конкретною особою, яка чітко зазначається у рішенні суду.  Це означає, що, одержавши право на шлюб з певною особою,  не можна зареєструвати шлюб з іншою. Якщо той, кому надано  право на шлюб з певною особою, забажає зареєструвати шлюб з іншою, йому належить  знову звернутися з заявою до суду. Якщо обидві особи, які мають намір укласти шлюб є неповнолітніми, то в такому випадку кожному із них необхідно подати до суду  окрему заяву про надання права на шлюб.

   Ø Чи потрібна згода батьків майбутніх наречених?

Для вирішення питання щодо зниження шлюбного віку не вимагається отримання згоди батьками неповнолітніх. Їх згода або, навпаки, заперечення проти реєстрації шлюбу їх неповнолітнім сином або донькою вирішального значення  не має. Проте їх позиція по даному питанню повинна бути з'ясована у судовому процесі. Думка батьків може сприяти встановленню дійсних обставин справи, з'ясуванню відповідності надання цього права інтересам неповнолітнього, оскільки ця відповідність – головний критерій задоволення заяви про надання права на шлюб.

Про те, що таке щасливі сім’ї, написано чимало книг. Життєвий досвід підказує, що  гармонії в сім’ї у більшості випадків досягають ті, хто виважено підходив до її створення.